Реклама на сайте Связаться с нами

Адміністративне право України

Опорний конспект

На главную
Опорний конспект з курсу "Адміністративне право України"
Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом в системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр. Міністр як член Кабінету Міністрів України особисто відповідає за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, спрямовує і координує діяльність інших органів викон. влади з питань, віднесених до його відання.
Міністра та його заступників призначає на посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження міністра та його заступників на цих посадах припиняє Президент України. Міністр може мати не більше одного першого заступника і трьох заступників. Це правило не поширюється на Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України.
Фінансування видатків на забезпечення діяльності міністерств здійснюється за рахунок коштів Держбюджету.
Гранична чисельність міністерства затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру міністерства затверджує міністр.
Штатний розпис, кошторис видатків міністерства затверджує міністр за погодженням з Міністерством фінансів України.
Міністерства можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів міністерства здійснює у встановленому порядку міністр.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного міністерства. Урядові органи державного управління здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням міністра відповідного міністерства.
Питання висвітлено згідно до Указу Президента №1572/99 “Про систему центральних органів виконавчої влади”.
Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України:
Міністерство аграрної політики України,
Міністерство внутрішніх справ України,
Міністерство екології та природних ресурсів України,
Міністерство економіки України,
Міністерство палива та енергетики України,
Міністерство закордонних справ України,
Міністерство культури і мистецтв України,
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи,
Міністерство оборони України,
Міністерство освіти і науки України,
Міністерство охорони здоров'я України,
Міністерство праці та соціальної політики України,
Міністерство транспорту України,
Міністерство фінансів України,
Міністерство юстиції України.
Система адміністративного права.
Слово система грецького походження і означає порядок, обумовлений планомірним, правильним розташуванням частин цілого.
Система адміністративного права - це структурний взаємозв’язок адміністративно-правових норм та інститутів, що існують у державі. Юридичні норми, котрі сприяють налагодженню правового порядку у стосунках між державою, що здійснює виконавчу владу та іншими державними та недержавними структурами і громадянами, що контактують з державою і її органами в сфері державного управління є адміністративно-правовими нормами, а сукупність таких становить адміністративне право.
Адміністративно-правова норма є правилом поведінки, що встановлюються відповідним державним органом і забезпечуються санкцією, організованим захистом з боку держави.
До кола суб’єктів адміністративно-правових відносин входять :
- державні органи (органи всіх гілок влади, прокурори, адмiнiстрацiя державних підприємств, установ);
- службові особи державних органів;
- власник (представник, менеджер, уповноважений власника);
- об’єднання громадян, кооперативи, органи самоврядування, самодіяльні організації (їхнi органи);
- соціальні індивіди: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства.
Порядок зміни, припинення, скасування актів державного управління.
При порушенні певних вимог закону акти державного управління можуть бути визнані неправомірними, і, залежно від характеру порушень, не породжувати юридичних наслідків з моменту їх прийняття (порушення закону); виявитися заперечними, тобто такими дефектними актами, які обов'язкові до виконання, але можуть бути заперечені заінтересованими органами чи особами у судовому або адміністративному порядку.
В праві, в тому числі адміністративному, діє презумпція законності прийнятих актів управління. Питання про визнання даного акта неправильним, дефектним вирішується компетентним державним органом.
Особливі завдання щодо забезпечення законності виданих органами державного управління актів покладаються на органи прокуратури. В порядку здійснення загального нагляду органи прокуратури можуть оскаржити будь-який акт будь-якого органу державного управління. Копії найважливіших актів, які приймаються органами державного управління, направляються ними, як правило, органам і прокуратури, які й здійснюють загальний нагляд за законністю їх прийняття і відповідності їх закону, що передбачено Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р.
Правові акти державного управління - це владні, підзаконні, втілені в установлену форму волевиявлення суб’єктів державного управління, що безпосередньо впливають на правові норми і відносини з метою їх удосконалення відповідно до державних інтересів. За положенням органів, які приймають акти, за ієрархією, останні класифікуються залежно від того, які органи їх видають:
- Президент видає укази і розпорядження ,які є обов’язковими на території України; скасовує акти КМУ та акти Ради Міністрів АРК; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд ВРУ. Крім того він підписує закони, прийняті Верховною Радою.
- КМУ - постанови і розпорядження, які є обов’язковими для виконання. Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр.
- Міністерства, комітети, відомства - накази і інструкції;
- Голови державних адміністрацій - розпорядження, а керівники структурних підрозділів держ. адміністрацій - накази;
- Державні адміністрації наділені правом приймати рішення, що передбачають за їх порушення адмін. відповідальність. Рішення ради приймається відкритим або таємним голосуванням. Рішення сільської, селищної, міської ради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинений сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада повинна у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення 2\3 депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності. Рішення ради набирає чинності з дня офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Рішення виконавчого комітети з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Закони та інші правові акти за рішенням КСУ визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, ін. правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність.
bigmir)net TOP 100