Реклама на сайте Связаться с нами

Адміністративне право України

Опорний конспект

На главную
Опорний конспект з курсу "Адміністративне право України"
Методи державного управління
Методи ДУ – це способи, прийоми і засоби цілеспрямованого впливу органів управління на свідомість, волю і поведінку громадян.
Фіксуються в нормативно-правових актах.
Особливості:
- реалізуються в процесі держуправління;
- виражають керівний вплив суб’єктів управління;
- в методах є керівна воля держави;
- мають форму і зовнішнє вираження.
Основними методами державного управління є методи переконання, заохочення й примусу.
Гарантією правильного поєднання методів переконання, заохочення й примусу є визнання головної ролі методів переконання і заохочення як методів психічного впливу на свідомість, а через неї — на поведінку людей. Ці методи виявляються в системі заохочувальних, виховних, пояснювальних, рекомендуючих заходів, що забезпечують правочинність вчинків і дій учасників управлінських відносин.
Переконання й заохочення як всеохоплюючі методи становлять основу функціонування апарату державного управління.
Примус належить до найбільш жорстких засобів впливу, тому в діяльності органів управління та їх посадових осіб примус застосовується, як правило, у поєднанні з іншими управлінськими прийомами.
Важлива (хоч і не єдина) функція державного примусу — правоохоронна. Вона полягає в локалізації, нейтралізації, недопущенні правопорушень.
На цих підставах виділяють: кримінальний, цивільно-правовий, адміністративний примус.
Адміністративний примус — це владне, здійснюване в односторонньому порядку і в передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб'єктів правопорушень, по-перше, заходів попередження правопорушень, по-друге, запобіжних заходів щодо правопорушень, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
Переконання, заохочення й примус у сфері державного управління застосовуються для того, щоб забезпечити:
1) цілеспрямованість управлінської діяльності;
2) правомірність поведінки учасників управлінських відносин;
3) функціонування й захист режиму, встановленого державою, режиму за якого б неухильно виконувались правові приписи усіх ланок управлінської системи;
4)нормальні взаємовідносини усіх учасників управлінських відносин.
Поняття і принципи державної служби.
Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Державна служба ґрунтується на таких основних принципах:
- служіння народу України;
- демократизму і законності;
- гуманізму і соціальної справедливості;
- пріоритету прав людини і громадянина;
- професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;
- персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;
- дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;
- дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.
Органи управління у сфері охорони природи та їх повноваження.
Керування охороною навколишньої природного середовища - це здійснення спостережень, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування й іншої виконавчо-розпорядницької діяльності.
Ціль керування - реалізація законодавства, контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишньої природного середовища, раціонального використанню природних ресурсів, досягненню погодженості дій державних і суспільних органів в області охорони навколишньої природного Середовища (Закон України “Про охорону навколишньої природного середовища” ст.16).
Здійснюється Кабінетом міністрів України, Радами народних депутатів і їх виконавчими і розпорядницькими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами по охороні навколишньої природного середовища і використанню природних ресурсів і інших державних органів відповідно до Законодавства України.
Спеціально уповноваженими державними органами керування в області охорони навколишньої природного середовища і використання природних ресурсів є Міністерство охорони навколишньої природного середовища, Міністерство охорони навколишньої природного середовища, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство лісового господарства й інші державні органи, до компетенції яких законодавством України і Республіки Крим віднесений здійснення зазначених функцій.
Повноваження органів керування охорони навколишньої природного середовища визначені статтями 17 - 21 Закону України “Про охорону навколишньої природного середовища” , постановами Кабінету міністрів України й інших правових актів. Свої повноваження дані органи керування реалізують, використовуючи систему державного моніторингу навколишньої природного середовища і дані кадастрів природних ресурсів.
Ведуть державний моніторинг державні органи, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 року N7851. До них відносяться: Міністерство природи, НКАУ, Мінздрав, Мінсільгосппрод, Мінлісгосп, Держкомгидромет, Держкомводгосп, Держкомгеології, Держкомзем, Держжитлокомунгосп і інші.
Органи управління обліком і статистикою, їх структура, повноваження.
Джерела:
- “Закон про державну статистику” (Був введений в дію Постановою ВР № 2615-12 від 17.09.92)
- Указ Президента України Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку та статистики від 1992 р. зі змінами та доповненнями.
Державну статистику в Україні здійснюють: Міністерство статистики України, органи державної статистики в Республіці Крим, областях, районах та містах установи, які становлять єдину систему органів державної статистики України. Вказані органи діють на підставі Положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Головними завданнями органів державної статистики є:
реалізація державної політики в галузі статистики;
збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів;
розробка і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації; забезпечення доступності, гласності і відкритості зведених стат. даних в межах чинного зак-ва.
Крім органів державної статистики, державною статистикою займаються також міністерства і відомства України, інші юридичні особи для виконання завдань, що входять до їх компетенції відповідно до затверджених форм державної статистичної звітності.
Позбавлення спеціальних прав. КпАП.
Позбавлення прав — це обмеження правосуб'єктності громадянина в адміністративному порядку за адміністративні проступки. Ця міра застосовується щодо тих суб'єктивних прав, які раніше були надані суб'єкту органами державного керування. Якщо громадянин неправильно використовує надане йому право, орган державного управління тимчасово позбавляє його цього права.
Серед стягнень КпАП називає тільки два види позбавлення спеціального права: права керування транспортними засобами (статті 108; 116; 122; 123; 124; 130 та ін.) і права полювання (ст. 85).
Таке стягнення передбачається за грубе або систематичне порушення порядку користування правом. Воно застосовується уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ (щодо права на керування автомобільним транспортом); органами річкового транспорту і Державтоінспекції по маломірних суднах (щодо права керування річковими і маломірними суднами); органами, що здійснюють нагляд за дотриманням правил полювання (щодо права на полювання) на термін до трьох років.
bigmir)net TOP 100