Реклама на сайте Связаться с нами

Адміністративне право України

Опорний конспект

На главную
Опорний конспект з курсу "Адміністративне право України"
Джерела адміністративного права.
Термін “джерела права” має неоднозначне значення. В одному випадку його розуміють як матеріальне джерело права — правотворча сила (державна влада, судові органи, правові концепції, референдуми народу, правозастосувальна практика, звичаї народу i т.п.); в іншому — як історичні пам'ятники права, яку колись мали значення діючого права (Руська Правда, Закони XII таблиць); в третьому випадку, як формально джерело права — cnoci6 вираження змісту правил поведінки, що встановлюються державою. Така багатозначність терміна “джерела права” вимагає замінити його терміном “форма права”.
Форма права — це зовнішнє оформлення змісту загальнообов'язкових правил поведінки, які офіційно встановлені (санкціоновані) державою або загальновизнані суспільством.
I форми права:
1) правовий звичай;
2) нормативно-правовий договір;
3) нормативно-правовий акт.
Правовий звичай — це історично обумовлене неписане правило поведінки людей, яке ввійшло в звичку в силу багаторазового застосування протягом тривалого часу життя суспільства. іноді правовий звичай санкціонується державою. Сьогодні така форма права у нас майже не збереглась.
Нормативно-правовий договір — це така форма права, при якій два i більше суб’єкти суспільних відносин домовились про взаємні права i обов'язки з економічних, політичних чи інших соціальних проблем, уклали між собою угоду або договір в письмовій формі. Вони можуть мати міжнародний або національний характер.
Нормативно-правовий акт – це юридичний документ, який приймається органами державної влади або уповноваженими державою іншими суб’єктами, має формально-визначальний характер і охороняються державною владою від порушень.
Джерелами норм адміністративного права є особливі форми їх вираження, що мають зовнішній авторитет. Це–юридичні акти вищих органів законодавчої та виконавчою влад: конституція, органічні та поточні закони, укази президента. Джерелами цих правових приписів є кодекси, статути, акти, що розвивають зміст закону, визначають правовий статус державних органів. Тут же треба вказати на інструкції як на джерела вторинні, оскільки їхні приписи спираються на інше джерело прав.
Адміністративно-правові відносини, види, особливості.
Адміністративно-правові відносини - правовідносини, які засновані на нормах адміністративного права. Адміністративно-правові відносини матеріальні (виникають та розвиваються на базі матеріальної правової норми), процесуальні (виникають на ґрунті матеріального правовідношення та процесуально-правового правила). ОЗНАКИ:
1).Суб'єкт-державний орган (правомочна особа).Інші суб'єкти є правозобов’язальними щодо першого;
2).Специфіка АПВ полягає в тому, що з числа юридичних фактів тільки юридичні акти державних органів є дійсними юридичними фактами, що викликають, змінюють, припиняють АПВ. Нормативні акти є передумовою для виникнення конкретних правовідносин, вони не здатні породжувати правовідносини.(Виняток Правила дорожнього руху).
3).Державно-управлінський орган зобов'язаний реалізовувати свої матеріально-правові та процесуальні права.(право ї обов'язком суб’єкта АПВ).
4).Кожен суб'єкт може виступати одночасно у кількох рольових функціях;
5).Учасники АП не є рівноправними суб'єктами. У сфері процесуальних адміністративних відносин державний орган та громадянин ї рівноправний.
6).АПВ може виникати з ініціативи однієї сторони, незалежно від волевиявлення іншої;
7).АПВ складаються:- відношення між різними рівнями організаційної структури; - між рішенням ў його виконавцем; - між органом ў службовцями; - між різними посадовими особами; - між різнопорядковими функціями, завданнями у середині галузі, відомства;
8).Правозобов'язальний суб'єкт свої обов'язки має виконувати під загрозою санкцій у вигляді юридичної відповідальності.
Прокурорський нагляд.
ПРОКУРОРСЬКИЙ НАГЛЯД поділяється на:
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЩО ВЕДУТЬ БОРОТЬБУ З ЗЛОЧИННІСТЮ
Предметом нагляду є додержання законів органами дізнання, попереднього слідства та іншими органами, що ведуть боротьбу з злочинністю.
УЧАСТЬ ПРОКУРОРА В РОЗГЛЯДІ СПРАВ У СУДАХ
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.
НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ У МІСЦЯХ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРИМУСОВОГО ХАР-РУ
Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.
ЗАГАЛЬНИЙ НАГЛЯД
Предметом загального нагляду є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Повноваження прокурора
При здійсненні загального нагляду прокурор має право:
безперешкодно входити у приміщення державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій, до військових частин, установ; мати доступ до будь-яких документів і матеріалів, вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, державних комітетів і відомств, виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення; давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду або арбітражного суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду.
У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
bigmir)net TOP 100