Реклама на сайте Связаться с нами

Адміністративне право України

Опорний конспект

На главную
Опорний конспект з курсу "Адміністративне право України"
Адміністративна правоздатність і дієздатність.
Основною ознакою суб'єктів є їх правосуб'єктність, що охоплює правоздатність (наявність прав і обов'язків) і дієздатність (здатність реалізовувати права й обов'язки).
Правоздатність - здатність особи бути носієм прав і обов'язків. Правоздатність - здатність мати визначені повноваження, обов'язки і заборони. Однак можна не мати повноважень. Дієздатність - здатність оосби своїми діями здійснювати права й обов'язки. По характері охоронюваних і забезпечуваних правом інтересів суб'єкти поділяються на фізичних і юридичних осіб. Фізична особа - будь-яка народжена і жива людина, що здійснює різні акти соціально значимого поводження і несе відповідальність згідно свого рівня, віку, психічному і фізичному здоров'ю.
Правоздатність фізичних осіб виникає в момент народження і припиняється зі смертю.
Дієздатність фізичних осіб зв'язана з психічними і віковими властивостями людини і залежить від них.
Цивільна дієздатність - здатність громадян своїми діями здобувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх.
Частковою дієздатністю володіють неповнолітні громадяни, що не досягли 14 лет (малолітні громадяни) і неповнолітні у віці від 14 до 18 років.
Повний обсяг дієздатності настає з моменту повноліття - 18 років, але адміністративної відповідальності підлягають особи, що досягли на момент здійснення правопорушення 16 літнього віку.
Державою передбачається обмеження дієздатності і визнання громадянина недієздатним.
Політична дієздатність - здатність громадян брати участь у керуванні справами держави (крім громадян, визнаних судом недієздатними, а також осіб, що містяться в місцях позбавлення волі за вироком суду).
Форми і функції державного управління.
Формою державного управління треба вважати будь-яке зовнішнє вираження конкретних однорідних дій державного органу, його структурних підрозділів та службових осіб, котрі здійснюються з метою реалізації функції управління.
Форми вираження змісту управлінської діяльності-це встановлення норм права; застосування таких норм; організаційна робота; проведення матеріально-технічних операцій. Перші дві функції знаходять вираження в актах державного управління, які уособлюють правову форму виконавчої і розпорядчої діяльності органів управління. До них належать: укладання суб’єктами виконавчої влади цивільно-правових договорів, їхня участь як позивачів чи відповідачів у судах, діяльність адміністрації по забезпеченню громадського порядку, численних і різноманітних загальнообов’язкових правил, що встановлюються центральними та місцевими органами виконавчої влади.
Неправові форми управлінської діяльності зводяться до вчинення тих або інших управлінських дій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією державно-владних повноважень . Це повноваження виявляє себе не як пряме юридичне веління, а опосередковано через позаюридичні засоби, і лише їхні передумови та результати можуть бути юридично зафіксовані.
Види форм управлінської діяльності
1.Правові –використання яких спричиняє виникнення юридичного ефекту. Видання актів, застосування примусових заходів
2.Неправові-форми, які юридичного значення не мають і не спричиняють виникнення адміністративно-правових відносин. Класифікації
1.За значенням наслідків, які виникають у результаті використання тієї чи іншої форми
2.За ступенем правової регламентації процесу їх застосування
Форми
1.Встановлення норм права
2.Застосування норм права
3.Укладання адміністративних договорів
4.Здійснення реєстраційних та ін юридично значущих дій
5.Провадження організаційних дій
6Виконання матеріально-технічних операцій.
Стадії адміністративного провадження.
Адміністративний процес являє собою системне утворення із складною і не до кінця дослідженою структурою. Первинним і основним компонентом його структури виступає окремо взяте адміністративне провадження.
Провадження поділяються на: нормотворчі; установчі; правозастосовчі.
Для нормотворчих проваджень найбільш характерними в провадження по виданню нормативних актів управління.
Для установчих проваджень найбільш характерними я адміністративні провадження по: 1) створенню, реорганізації і ліквідації організаційний структур у сфері державного управління; 2) комплектуванню організаційних структур у сфері державного управління персоналом.
Правозастосовчі провадження є найбільшою і найскладнішою в структурному відношенні групою адміністративних проваджень. До них належать:
1. Провадження по застосуванню заходів примусу у державному управлінні:
а) дисциплінарне провадження;
б) провадження по справах про адміністративні правопорушення;
в) провадження по застосуванню заходів матеріального впливу.
2. Провадження по застосуванню заходів заохочення і стимулювання в державному управлінні:
а) провадження в справах про нагородження державними нагородами, відзнаками Президента, грамотами тощо;
б) провадження в справах про присвоєння почесних та інших звань;
в) провадження в справах про преміювання;
г) провадження в справах про зняття стягнення тощо.
3. Провадження по реалізації громадянами своїх прав і обов'язків:
а) провадження по пропозиціях, скаргах, заявах громадян;
б) провадження по одержанню громадянами дипломів, авторських свідоцтв, патентів і т. ін.;
в) провадження по виконанню громадянами військового обов'язку;
г) провадження по виконанню громадянами обов'язку мати паспорт;
д) провадження по одержанню громадянами житла;
е) провадження по реалізації громадянами права користуватися комунально-побутовими послугами тощо.
4. Провадження по реалізації юридичними особами своїх прав і обов'язків:
а) провадження по легалізації юридичних осіб;
б) провадження по виділенню юридичним особам кредитів;
в) провадження по оформленню і видачі юридичним особам ліцензії;
г) провадження по виділенню юридичним особам земельних ділянок тощо.
5. Провадження по здійсненню контролю і нагляду (контрольно-наглядове провадження) та цілий ряд інших.
Будь-яке провадження по адміністративних справі складається з ряду окремих операцій: наприклад, складання протоколу; прийом заяви; опитування свідків; вивчення документів; прийняття рішення; винесення постанови; оскарження дій посадових осіб; опублікування акта управління тощо.
Уважне вивчення подібних операцій у різних видах адміністративних проваджень свідчить, принаймні, про чотири ознаки, які вони мають.
По-перше, вони здійснюються послідовно, тобто одна операція змінює другу, утворюючи своєрідний ланцюг дій.
По-друге, розташування операцій у цьому ланцюгу має не випадковий характер, їх послідовність логічно визначена. Так, винесення постанови по справі не може передувати такій операції, як складання протоколу про адміністративні правопорушення.
По-третє, різним видам адміністративних проваджень притаманні різні за характером і призначенням операції. Відрізняються вони і за ступенем урегульованості адміністративно-процесуальними нормами.
По-четверте, здійснення тієї або іншої операції у тому або іншому провадженні визначається адміністративно-процесуальними нормами і виступає як момент реалізації матеріальних норм адміністративного права.
Ці логічні та послідовно змінюючи одна одну операції прийнято називати стадіями адміністративного провадження.
bigmir)net TOP 100