Реклама на сайте Связаться с нами

В. Я. Савченко

Аудит

Навчальний посібник

Київ
КНЕУ
2005

На главную
Аудит. Савченко В. Я.
12.3. Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків і претензіями
Під час аудиту кредитів банків перевіряється повнота і правильність використання кредитів, ефективність та своєчасність їх повернення. Кредити надаються, як правило, безготівкові через оплату розрахунково-грошових документів, а їх погашення може здійснюватись одноразово або за графіком.
Аналізуються дані рахунків "Короткострокові кредити банків" та "Довгострокові кредити банків", уточнюється виконання умов кредитних договорів, стан погашення заборгованості з кредитів і процентів, визначається цільове використання позик. Під час аудиту використання кредитів перевіряються дані журналу № 2 та первинні документи.
За наявності прострочених кредитів видача нових не допускається. За обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку-кредитору комісійні, що нараховуються на всю суму наданого кредиту.
Процентні ставки за користування кредитом, обумовлені в кредитному договорі, нараховуються банком і сплачуються позичальником не рідше як один раз у квартал платіжним дорученням. У разі відмови від сплати боргів за позичками банк стягує борги у претензійно-позовному порядку.
Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору здійснює банк.
Для проведення ефективної перевірки операцій підприємства щодо отримання і використання кредитів, позик аудитору необхідно скласти програму перевірки, яка може бути такою:
-Оцінка правильності оформлення укладених господарських договорів.
-Перевірка даних реєстрів обліку кредитів і позик та звіряння їх з рахунками Головної книги.
-Підтвердження величини заборгованості за кредитами і позиками.
-Перевірка цільового використання кредитів та позик, повноти і своєчасності розрахунків за ними, правильності обліку процентів за використання позикових коштів для цілей оподаткування.
-Перевірка правильності кореспонденції рахунків з обліку кредитів і позик та відсотків за ними. Джерелами інформації можуть бути:
- кредитні договори та договори позик;
- журнали рахунків, машинограми;
- Головна книга, баланс.
Аудитор повинен пам'ятати, що отримання підприємством банківського кредиту оформлюється кредитним договором, в якому вказуються: об'єкт кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення зобов'язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов'язки сторін, інші умови.
Можливі порушення та зловживання:
-відсутність договору позики або складання його з порушеннями, відсутність договору з банком про пролонгацію кредиту;
-неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, відсутність аналітичного обліку;
-неправильний облік витрат щодо сплати відсотків за кредитами та позиками під час включення їх до собівартості:
-нецільове використання коштів кредитів банків;
-несвоєчасне погашення банківських позик та неправильне відображення їх в обліку:
- помилки під час списання з балансу кредиторської заборгованості, строк позовної давності по якій минув тощо. Вивчення претензійних сум починається з аналізу й інвентаризації заборгованості за кожною сумою. На підприємствах звіряння розрахунків необхідне. Треба перевірити в кредиторів виписки з особових рахунків про стан розрахунків із підприємством.
Необхідно також установити:
- чи проводилася інвентаризація розрахунків;
- чи подавалися штрафні санкції постачальникам у разі порушення договірних зобов'язань, а також обґрунтованість нарахованих або отриманих сум штрафних санкцій: правильність списання сумнівних боргів.
За необхідності можна провести контрольну інвентаризацію цінностей і розрахунків, зустрічне звіряння документів і регістрів обліку в організації, що перевіряється, й у постачальника, усне опитування спеціалістів і матеріально-відповідальних осіб щодо зазначених питань. Під час аудиту дебіторської і кредиторської заборгованості складається розрахунковий баланс, де порівнюють кредиторів (джерела засобів) з дебіторами (розміщення засобів). При цьому передбачається, що дебіторська заборгованість може бути перекрита кредиторською. На початок і кінець року розраховують коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. Він вважається одним з показників, що характеризує платоспроможність підприємства і розраховується як відношення розрахунків з дебіторами до розрахунків з кредиторами.
На підставі цього балансу аудитор має змогу встановити не лише загальну суму заборгованості, а й простежувати її динаміку з окремих напрямків, наприклад заборгованість за розрахунками з бюджетом, по оплаті праці, заборгованість органам страхування тощо. Зазначені види кредиторської заборгованості не пов'язані з виробничою діяльністю підприємства і не можуть мати стійкого характеру, тому аудитор повинен перевіряти їх у хронологічному порядку виникнення заборгованості.
До розрахункового балансу можуть бути включені "Позики для робітників і службовців" за пасивом і "Розрахунки з працівниками за одержаними ними позиками". Аудитору необхідно перевірити кореспондуючі суми. Якщо вони однакові, тобто кредити, одержані підприємством, повністю видані працівникам, то аудитору необхідно вивчити на бухгалтерському рахунку "Розрахунки з персоналом з інших операцій" види цієї заборгованості, зокрема розрахунки за наданими позиками, розрахунки щодо відшкодування матеріальних збитків та ін. Потім за даними аналітичного обліку перевірити документальне підтвердження цієї заборгованості платниками. Особливу увагу необхідно звернути на тих, хто тривалий час не сплачує належних сум на погашення заборгованості, установити причини несплати і заходи, які вживає адміністрація щодо ліквідації боргу.
bigmir)net TOP 100