Реклама на сайте Связаться с нами

Цивільне право України

Опорний конспект

На главную
Опорний конспект з курсу "Цивільне право України"
§ 2. Цивільне законодавство України і проблеми його вдосконалення.
Цивільне законодавство – це система нормативних актів, які містять у собі цивільно-правові норми. Цивільне право – це сукупність юридичних норм, це внутрішня форма права, зміст якого визначається конкретним соціально-економічним розвитком держави. Цивільне законодавство – це система нормативних актів, зовнішня форма права. Цивільне законодавство України знаходиться на стадії розвитку та реформування. Розроблено проект нового ЦК. Він існує з 1996р., але, враховуючи великий об‘єм цього документу, для його формального проходження потрібен час і стабільні умови. Діючий кодекс зазнав фрагментарних змін. Цивільне законодавство складається з Конституцій України, ЦК України, ЗУ “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про господарські товариства”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про цінні папери і фондову біржу” та ряду інших законів і підзаконних актів.
Цивільні правовідносини виникають також із дій, хоча і не врегульованих законом, але таких, що не суперечать загальним засадам і змісту цивільного законодавства. Якщо конкретні суспільні відносини не врегульовані законом, до то цих відносин застосовуються норми, які врегульовують подібні суспільні відносини. Наприклад, певний час лізингові відносини регулювалися законом про оренду. Таке правове регулювання називається аналогією закону. Коли відсутні також норми, що регулюють подібні суспільні відносини, використовуються для регулювання загальні засади і принципи цивільного права. Таке регулювання називається аналогією права. Наприклад: врегулювання відносин, пов‘язаних з застосуванням комп‘ютерних систем, авторських прав, захист інформації, фінансові аспекти, якість продукції. Тут використовуються аналогія права, застосовуються норми, які мають теоретично подібні відношення.
Судова і арбітражна практика не є джерелом цивільного права. Верховний Суд України і Арбітражний суд України узагальнюють та аналізують судову і арбітражну практику і на цій основі приймають постанови. Такі постанови є обов‘язковими для використання лише для відповідних судів, це такі методичні рекомендації до вирішення аналогічних питань.
bigmir)net TOP 100