|
Г. М. Дроздова
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Навчальний посібник
Київ
ЦНЛ
2004
|
В залежності від характеру предмета і правової основи, міжнародні операції по торгівлі науково-технічними знаннями поділяються на два види: 1) операції по торгівлі патентами і ліцензіями; 2) операції по торгівлі технічними послугами. Зовнішньоторгові операції по торгівлі патентами і ліцензіями передбачають реалізацію винаходів передової виробничої технології, технічних знань і досвіду. Основу цих операцій, як уже говорилося, складає захист винаходів при допомозі патентного законодавства. Останнє надає патентовласнику монопольне право на використання винаходу. Це означає, що на протязі періоду дії патенту тільки він має право на виготовлення, використання і продаж товарів, що втілюють даний винахід, чи використання певних способів виготовлення даної продукції. Такі ж монопольні права патентне законодавство країни надає власникам й інших видів промислової власності (корисних моделей, промислових зразків, товарних знаків та ін.). Основним охоронним документом на об'єкт промислової власності являється патент. Патент на винахід - це свідоцтво, видане компетентним органом винахіднику і свідчить про його виняткове право на використання цього винаходу. Патент дає право власності на винахід. Щоб придбати чи продати патент (інші охоронні документи), треба знати період їх дії. Період дії патенту визначається національним законодавством і складає в середньому 15-20 років, хоча реальний термін його дії значно менший, приблизно 6-9 років. У відповідності до патентного законодавства патент діє тільки на території тої країни, де він виданий. Тому для того, щоб забезпечити патентний захист в інших країнах, треба запатентувати в них даний винахід. Сьогодні практично всі винаходи патентуються, тому всі нові товари, які поступають на світові товарні ринки, запатентовані. Якщо імпортні товари не запатентовані, то їх ввіз забороняється. Більшість власників патенту, особливо великі підприємства, самі використовують запатентовані винаходи шляхом виробництва і реалізації продукції, що втілює винахід. Однак в сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби на світовому ринку патент все частіше використовується не як засіб захисту господарської діяльності патентовласника, а як самостійний об'єкт торгових угод. При здійсненні зовнішньоторгових угод купівлі-продажу патенту його власник передає свої права іншій особі (фірмі) повністю чи частково. Якщо він передає свої права на винахід іншій особі повністю, це вважається продажем патенту. Така угода здійснюється на основі патентної угоди. Як правило до патентної угоди звертаються малі й середні фірми, винахідники-одинаки, що не мають достатніх коштів для самостійного освоєння свого винаходу. Скуповують патенти звичайно великі фірми. Якщо ж патентовласник передає свої права на винахід частково, тобто залишаючись власником винаходу, дозволяє на певний період за винагороду використати винахід, який охороняється патентом, то це - купівля-продаж ліцензії на використання винаходу. Угода здійснюється на основі ліцензійного договору. Під ліцензією (патентною) розуміють дозвіл, виданий або проданий патентовласником (названим ліцензіаром) іншій особі (названій ліцензіатом) на використання об'єкта промислової власності, який охороняється, на узгоджених між сторонами умовах. Патентна ліцензія повинна обов'язково реєструватися в патентному відомстві країни ліцензіата, інакше ліцензія вважається недійсною. Надання за кордон ліцензій на використання винаходу, технічних знань і досвіду, а також товарних знаків називається міжнародним ліцензуванням. Міжнародні ліцензійні операції відрізняються від операцій купівлі-продажу товарів. Ця різниця полягає в наступному: 1) об'єкти ліцензійних операцій (винаходи, передовий виробничий досвід і т.п.) з'являються без прямої орієнтації на ринок; 2) зацікавленість ліцензіара в наданні ліцензії часто викликана не чисто комерційними помислами, а прагненням зміцнити свої позиції на іноземному ринку шляхом встановлення довготривалих зв'язків з партнерами; 3) в ліцензійних операціях, на відміну від угод купівлі-продажу, не відбувається повного відчуження об'єкта угоди від свого власника; 4)в ліцензійних операціях має місце по суті передача прав ліцензіату на спосіб господарювання. Міжнародний обмін ліцензіями в сучасних умовах широко розвивається. Сьогодні це головна форма науково-технічного-обміну між країнами. Швидкий ріст міжнародної торгівлі ліцензіями обумовлений рядом факторів, таких як розвиток науки на сучасному етапі НТР, прагнення до швидкого вкорінення на ринок нової продукції, загостренням конкурентної боротьби на світових товарних ринках та ін. В зв'язку з ростом протекціонізму міжнародне ліцензування стало одним із перспективних способів, що забезпечують підприємствам проникнення на важкодоступні ринки. Міжнародне ліцензування використовується також з метою розширення прямого товарного експорту. Нерідко покупець ліцензії дає згоду придбати у ліцензіара обладнання, необхідного для налагодження виробництва за ліцензією, а також окремі деталі та вузли для збирання ліцензованої продукції чи сировину для її виробництва. Переваги торгівлі ліцензіями для ліцензіара полягають в тому, що він має можливість: в короткі строки окупити витрати на науково-дослідницькі роботи, використані на розробку винаходу; одержати додатковий прибуток за рахунок швидкого освоєння винаходу і випуску на його основі нової продукції; - використати місцеву, більш дешеву, робочу силу; забезпечити близькість до джерел сировини; перебороти валютні й митні обмеження. Переваги торгівлі ліцензіями для ліцензіата - це: можливість економії на науково-дослідних роботах; одночасно доступ до передових науково-технічних досягнень; купівля ліцензій доповнює і розширює власні дослідження; можливість здійснення процесу диверсифікації; купівля ліцензії дозволяє виграти час, що особливо важливо в зв'язку із скороченням періоду морального старіння товару і приєднання до найновіших технологічних досягнень. В той же час міжнародна торгівля ліцензіями має і деякі негативні наслідки. Насамперед відбувається посилення залежності ліцензіата від іноземної техніки і технології. Одночасно відбувається припинення деяких власних наукових досліджень, що в кінцевому результаті тормозить розвиток національної науки і техніки. Однак міжнародна торгівля ліцензіями являється вигідною як для ліцензіара, так і для ліцензіата. Відзначається, що кожен долар, витрачений на покупку іноземної ліцензії, за своїм ефектом еквівалентний (без урахування фактору часу) в США приблизно 6,2 дол., у Великобританії - - 3,1, у Франції - 5,4, інвестованих в НДДКР. Ефективність закупки ліцензій і виробництва продукції на її базі досягається ' також за рахунок того, що ліцензія значно дешевше власних НДДКР для одержання подібного результату. |