Врубель Михайло Олександрович

Коротка біографія

Російський художник

Народився 17 березня 1856 р. в м. Омськ в сім’ї військового. Закінчив Петербурзький університет. У 1880—1884 рр. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, академіком якої став у 1905 р. Працював у галузі станкового, монументального, театрально-декораційного живопису, станкової та ілюстративної графіки, ужиткового мистецтва та архітектури. Був одним із представників символізму і живопису стилю модерн.

Початок самостійної творчої діяльності М. Врубеля збігається з його приїздом 1884 р. до Києва для розпису ікон та створення фресок Кирилівської церкви. Тут він вивчав давні мозаїки, а також створив композицію над хорами «Зішестя Святого Духа», ескізи для розписів у Володимирському соборі (розписав лише орнаменти в бокових нефах).

У Києві написав картини «Дівчина на фоні перського килима» (1886; Музей східного мистецтва), «Східна казка» (1886) тощо.

Наприкінці 1885 р. оселився в Москві. Ще в Києві почав працювати над навіяним творчістю М. Лермонтова образом демона («Демон», 1890; «Демон зборений», 1902).

Найвизначніші твори М. Врубеля: «Венеція» (1893), «Іспанія» (1894), «Пан» (1899), «Царівна-лебідь» (1900). У цих картинах виявилися найважливіші риси творчості художника: глибина змісту, складність, напруженість символьного образу, органічне сполучення життєвих спостережень з фантастичним уявленням, живописна майстерність, тяжіння до монументальності.

В останні роки життя на творчості М. Врубеля позначилося тяжке психічне захворювання.

Помер 14 квітня 1910 р. в Петербурзі.