Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Володимир Барвінський

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український письменник, публіцист, громадський діяч


Народився 25 лютого 1850 р. в с. Шляхтинці (нині с. Гніздичка) Тернопільської області в родині священика. У 1872 р. В. Барвінський закінчив юридичний факультет Львівського університету. З 1868 р. один із членів-засновників львівської «Просвіти», «Рідної школи», редактор журналу «Правда» (1876—1880). Засновник, видавець, редактор газети «Діло» (1880—1883), де виступав з публіцистичними статтями, оповіданнями, повістями. І. Франко позитивно оцінював деякі статті В. Барвінського, гостро критикував інші за обмеженість ідейно-естетичної програми.

У 1880 р. Барвінський організував перші українські народні віча у Львові, на яких виголошувалися гасла щодо правового становища галицьких українців. Намагався досягти порозуміння народовців зі старорусинами. Підтримував зв'язки з М. Костомаровим, П. Кулішем, М. Драгомановим. Автор повістей «Скошений цвіт» (1877), «Сонні мари молодого питомця» (1879), оповідання «Безталанне сватання» та ін. Друкував просвітянські брошури для селян «Вексель і лихва — наша біда!» (1875), «Тридцять літ тверезості» (1876).

На благодійний внесок В. Барвінського «Просвіта» заснувала стипендійний фонд для бідної молоді. Його, як і брата Олександра, радянська історіографія вважала українським «буржуазним» письменником, керівником українських буржуазних націоналістів на Західній Україні.

Помер 3 лютого 1883 р. Похований у Львові.

На вшанування пам'яті свого редактора «Просвіта» у 1884 р. видала окремою книжечкою «Спомини про життя і діяльність Володимира Барвінського», що користувалася в народі великою популярністю.

bigmir)net TOP 100