Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Остап Вишня

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український письменник-сатирик і гуморист


Народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва (нині с. Грунь Сумської області) в багатодітній селянській сім'ї панського прикажчика. Навчався у Київській військово-фельдшерській школі (1907), після закінчення якої молодий фельдшер працював у київській лікарні Південно-Західної залізниці. З 1917 р. навчався в Київському університеті.

Революційні події переривають навчання. У 1919 р. П. Губенко разом з центральними установами Директорії переїжджає до Кам'янця-Подільського. У місцевих газетах з'являються його перші друковані твори під псевдонімом Павло Грунський.

З 1921 р. він співробітник харківської газети «Селянська правда», де друкується під псевдонімом Остап Вишня, з 1925 — постійний автор і член редколегії журналу «Червоний перець». У 20-х роках систематично виходять його збірки — «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки кримські», «Вишневі усмішки кооперативні», «Вишневі усмішки закордонні» тощо. Перше 4-томне видання «Усмішок» вийшло у 1928 р. У цих та інших виданнях виступав з фейлетонами, усмішками, сатиричними нотатками з приводу найрізноманітніших явищ, подій, фактів життя.

Уже в ті роки, визнаючи пріоритет Остапа Вишні в українській гумористиці, молодший побратим гумориста Юрій Вухналь напише: «Усі ми вийшли з вишневого кореня».

Оригінальною, по-вишнівські дотепною переробкою гоголівського «Вія» слідом за Кропивницьким Вишня заявив про себе, як про талановитого драматурга. В такому самому дусі був створений вишнівський «Запорожець за Дунаєм».

З 1934 р. у творчості талановитого гумориста настає десятилітня перерва. Його було незаконно репресовано. Тільки наприкінці 1943 р. Остап Вишня повернувся із Воркутинських таборів з підірваним здоров'ям, але не розтраченим талантом. У лютому 1944 р. була надрукована гумореска «Зенітка» — одне з найкращих гумористичних оповідань років війни.

Ідеологічна ситуація в Україні обмежувала тему гумору і сатири. Можна було на всі заставки критикувати американський імперіалізм, паліїв війни, але поза критикою залишалися партійні органи, вищі ешелони влади в країні. Тільки найсміливіші гумористи могли критикувати райвиконком, сільраду, голову колгоспу. Доводилося вдаватися до «позитивного гумору». Такими були гумористичні нариси «Ленінград і ленінградці», «Запорожці», «В гостях у Макара Онисимовича Посмітного» та ін. Значне місце у повоєнній творчості посідають «Мисливські усмішки» — своєрідні поезії в прозі, які відкривають читачеві щедротний світ природи, вчать берегти її красу і множити її багатства.

Остап Вишня займався перекладами творів М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена, Я. Гашека та ін. Його твори тільки українською мовою друкувалися понад 150 разів. У повоєнний час виходили у 7 томах протягом 1963—1964 pp. і в 5 томах протягом 1974—1975 pp., перекладалися багатьма мовами народів світу.

Талановитий гуморист не мав ні премій, ні нагород, ні престижних у Спілці письменників посад. Ото всього й було, що десять років гулагівських таборів.

Реабілітований 1955 р.

Помер 28 вересня 1956 р. в Києві. Похований на Байковому кладовищі.

bigmir)net TOP 100