Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Григорій Епік

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український письменник


Народився 17 січня 1901 р. в с. Кам'янка під Катеринославом у сім'ї робітника. Закінчив сільську школу. З 1916 р. працював у залізничних майстернях, конторщиком на складі. 1919 р. став добровольцем Першого Ново-Московського повстанського полку, брав участь у революційних подіях.

Згодом переїхав до Полтави, був інструктором політпросвіти, секретарем і головою повітового виконкому. З 1922 р. працював у культвідлілі окружкому КП(б)У, потім — у губкомі комсомолу. З 1924 по 1926 р. Г. Епік — головний редактор видавництва «Червоний шлях» та ДВУ в Харкові. З серпня 1933 р. — на творчій роботі.

Брав участь у діяльності культурно-просвітницьких товариств, належав до Спілки селянських письменників «Плуг», а згодом примкнув до ВАПЛІТЕ.

Основні творчі здобутки письменника — кілька повістей і романів, які засвідчили його духовну еволюцію. Найпомітніші з них — повість «Восени», де виведено тип комуніста-переродженця, який безкарно владарює у житловому кооперативі, та роман «Без ґрунту». В ньому письменник таврував пристосуванців — «папероїдів», які виробили систему свого існування: цілковита покора дужчим і нещадне знущання зі слабших. У романі «Перша весна» (1931) Г. Епік зумів правдиво показати фактичний опір селянства насильницькій колективізації. Проте 1932 р. видав прокомсомольський роман «Петро Ромен», у якому оспівав зростання радянської технічної інтелігенції.

5 грудня 1934 р. його було заарештовано нібито за належність до контрреволюційної націоналістичної організації, що планувала терористичні акти проти керівників Компартії й уряду. Морально надломлений, Г. Епік визнав свою належність до неіснуючої терористичної організації, до якої нібито належали також М. Куліш, В. Поліщук, В. Підмогильний, Є. Плужник.

Однак це не полегшило долі письменника. У жовтні 1937 р. його справу несподівано переглянула «трійка» УНКВС Ленінградської області і винесла вирок — розстріл.

Був розстріляний 3 листопада 1937 р. Реабілітований у 1956 р.

bigmir)net TOP 100