Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Василь Пачовський

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український поет


Народився 12 січня 1878 р. в с. Жуличі на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській та Львівській гімназіях, згодом у Львівському та Віденському університетах. Після навчання працював учителем української академічної гімназії.

Брав участь у заснуванні й діяльності літературної групи «Молода муза», що існувала у Львові в 1907—1913 pp. Програмні засади цієї групи ґрунтувалися на ідеях модернізму.

Початок XX ст. був особливо плодотворним у творчості В. Пачовського, вийшли друком його збірки: «Розсипані перлини» (1901), «На стоці гір» (1907), «Ладі й Марені — терновий огонь мій ...» (1912); драматичні твори «Сон української ночі» (1902), «Сонце руїни» (1909). У 1907 р. була опублікована праця «Українці як народ».

В. Пачовський заперечував етнографізм, побутовий реалізм, намагався поєднати людську особистість із Всесвітом. Провідним мотивом його творчості була національна ідея: через міфологічні образи українського фольклору вводить він свій образ України.

Під час першої світової війни потрапив до Відня, працював у таборі військовополонених українців, викладав на курсах української мови та історії. 1919 р. захопившись ідеями С. Петлюри, певний час перебував у Кам'янці-Подільському, проте, згодом розходиться з ним у поглядах на шляхи побудови й характер української держави.

У збірках поезій 20—30-х років «Огні честі», «Розгублені звізди», «Дзвін слави князя», що так і не були видані, тема України стає провідною, викристалізовуються аспекти — від героїчного до трагічного.

З 1920 р. редагував в Ужгороді часопис «Народ», водночас працював учителем. Зазнав матеріальної скрути. Після вересня 1939 р. становище письменника поліпшилося, почав працювати викладачем Львівського університету.

Творчість В. Пачовського — помітне явище в історії української літератури. Основним здобутком письменника були національно-патріотичні твори, бо виходив з переконання: для поневолених народів храм держави мусить замінити мистецтво.

Помер 5 квітня 1942 р.

bigmir)net TOP 100