Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Михайло Рудницький

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український письменник, публіцист і перекладач, літературознавець і педагог


Народився 7 січня 1889 р. у містечку Підгайці (нині Бережанського району Тернопільської області) в родині нотаріуса.

У 1912 р. закінчив філософський факультет Львівського університету. У 1914 р. здобув докторський ступінь і певний час викладав історію філософії у Київському університеті. Згодом вивчав зарубіжні літератури у Лондоні, Парижі. У 1922—1925 pp. був професором Українського таємного університету у Львові. До 1939 р. активно працював у журналістиці і до останніх днів своїх був професором Львівського університету.

Повернувшись із Лондона, М. Рудницький подав до газети «Діло» цикл публікацій «Листи з Лондона» («Мітинг», «Трохи слави» та ін.).

Початок творчої біографії М. Рудницького пов'язаний з його першими виступами 1905 р. у чернівецькій газеті «Буковина», у журналі «Світ» (1906). Це були вірші, прозові етюди. До першої збірки «Очі та уста» увійшли новели-мініатюри: це і поезія в прозі, і документальне відтворення особистого переживання, і ліричні замальовки. У 1919 p. М. Рудницький видав брошуру «Багата література», в якій прагне з'ясувати залежність творчої індивідуальності від суспільства, а літератури загалом — від рівня духовного розвитку суспільства.

У 1936 р. побачила світ своєрідна антологія творчості українських письменників «Від Мирного до Хвильового». М. Рудницький упорядковував і готував до видання твори українських класиків, писав передмови та примітки до творів П. Карманського, Леся Мартовича, М. Яцківа та ін. Значний внесок у літературу зробив він як портретист, мемуарист («Нагоди й пригоди» (1929); «Письменники зблизька» (1958); «В наймах у Мельпомени» (1963); «Ненаписані новели» (1966); «Непередбачені зустрічі» (1969) та ін.).

М. Рудницький прислужився українській духовній культурі своєю перекладацькою працею. Він перекладав твори А. Міцкевича, Ю. Словацького, В. Шекспіра, О. Бальзака, П. Меріме, В. Гюго.

Цікавився вчений і питаннями лінгвістики («Правопис і літературна мова»). Він був відповідальним редактором щорічного наукового збірника Львівського університету «Питання мови та літератури зарубіжних країн». Чимало сил і часу віддав публіцистичній роботі в періодичних виданнях, а передусім у щоденній провідній газеті «Діло».

У творчому доробку М. Рудницького багато статей про місце письменника у суспільстві, його світогляд, стан і розвиток поезії, театру тощо.

Порушуючи актуальні проблеми політичного життя (наприклад, фейлетони «Справжній різдвяний борщ», «Перші революційні подуви»), публіцист обстоював право української мови на державність.

Помер 1 лютого 1975 р. у Львові.

bigmir)net TOP 100