Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Улас Самчук

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український письменник


Народився 20 лютого 1905 р. в с. Дермані (нині 3долбунівський район Рівненської області) в родині селянина. Середню освіту здобув у Кременці. У роки національно-визвольних змагань ця територія, що до 1917 р. входила до складу Російської імперії, переходила то під владу Української Народної Республіки, то більшовиків, а зрештою тут утвердилися поляки. У 1927 р. був призваний до польського війська і відправлений служити на західний кордон Польщі, в Сілезію.

Перспектив для дальшого творчого розвитку письменника в Польщі не було, українська мова заборонялася, українців вважали за народ другого сорту і шлях до освіти їм перекривався. У. Самчук перейшов кордон і опинився в Німеччині. Тут він, вивчивши німецьку мову, влаштувався на роботу.

З 1928 р. співробітничав з «Літературно-науковим вісником», де надрукував свої оповідання й переклади з німецької.

У 1929—1931 pp. У. Самчук навчався в Українському Вільному університеті у Празі, де зійшовся з «празькою школою» українських літераторів, серед яких були О. Олесь, С. Черкасенко, Є. Маланюк та ін. У 1932—1937 pp. працював над романом-трилогією «Волинь», який згодом було висунуто на Нобелівську премію. У 1934 р. опублікував роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голод 1933 р.

Протягом 1941—1943 pp. У. Самчук знову в Україні. В умовах німецької окупації він спробував налагодити видавничу справу, об'єднати українську інтелігенцію. Організував випуск газети «Волинь», але окупанти призначили свого редактора. 1945 р. надрукував у Львові повість «Юність Василя Шеремети», відзначену премією «Українського видавництва». Він автор романів «Кулак» (про довоєнне життя України) і «Гори горять» (про Закарпатський край, відокремлений горами і державними кордонами від основної території України). 1943 p., розчарувавшись у спробах зробити щось корисне для України, письменник знову виїжджає за її межі.

1945—1947 pp. У. Самчук разом з іншими українськими митцями організовує у таборах «переміщених осіб» на території Західної Німеччини МУР (Мистецький український рух), але з 1947 р. почалося переселення мурівців в інші країни, і рух занепав. У. Самчук виїхав до Канади (1947) і надовго оселився в м. Торонто. Тут були написані три частини роману «ОСТ» (ч. 1 — «Морозів хутір», ч. 2 — «Темнота», ч. З — «Втеча від себе»). В романі «Чого не гоїть вогонь» (1959) ідеться про УПА, «На твердій землі» (1967) — про долю українських емігрантів у Канаді. У ці роки письменник підтримує зв'язки з нью-йоркською групою українських літераторів. Його герої цього періоду — «природні люди» ніцшеанського типу, що наполегливо виборюють своє місце під сонцем, сильні духом, цілеспрямовані. За стилем розповіді цей твір близький до екзистенціалізму.

Цікавий матеріал про українську діаспору в Європі містять книги спогадів У. Самчука «П'ять по дванадцятій», «На білому коні», «На вороному коні», над якими він працював у останні роки свого життя.

Помер 9 липня 1987 р.

bigmir)net TOP 100