Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Іван Тиктор

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Громадський діяч і видавець


Народився 6 червня 1896 р. в с. Красне (нині населений пункт Бузького району Львівської області) в селянській родині. Навчався в гімназіях Львова та Рогатина.

З 1914 р. був у легіоні Українських січових стрільців. Брав участь в українсько-польській війні 1918—1919 pp.

Вивчав право у Львівському (таємному) українському університеті. Належав до Української військової організації.

У 1925 р. на власні кошти заснував у Львові концерн «Українська преса». Видавав газету для селян «Народна справа» (з 1928), дитячий щомісячник «Дзвіночок» (з 1931), газету «Наш прапор» (з 1932), гумористичний журнал «Комар» (з 1933). Упродовж 1934—1935 pp. випускав газету «Наш Лемко»; в 1934 р. редакція газети надрукувала «Першу лемківську читанку». Кожну газету доповнювала книжкова серія (загалом 400 книжок) із найпопулярніших серед читачів творів («Українська бібліотека», «Бібліотека аматорського театру», «Музична бібліотека» та ін.).

Було також організовано видання релігійної літератури: «Євангеліє» в перекладі М. Кравчука; молитовник «Вірую», який містив релігійно-патріотичні пісні (був конфіскований польською владою). Великим попитом у читачів користувалися щорічні календарі концерну «Українська преса»: «Для всіх», «Комар», «Золотий колос».

У 1934 р. було розпочато видання книжкової серії «Історична бібліотека». Вийшли друком праці І. Крип'якевича, М. Голубця, В. Барвінського, Б. Гнатевича, М. Капустянського, підготовлені й опубліковані літературні твори У. Самчука, О. Турянського, А. Лотоцького; переклади творів Ж. Верна, М. Чезаре та ін.

Концерн «Українська преса» мав свої філії та представництва в усіх західноукраїнських землях, у деяких країнах Європи, Північної та Південної Америки.

У 1939 p., після приходу більшовиків, виїхав до Кракова, де працював в українському видавництві. Згодом очолив релігійне видавництво «Нове життя».

Під час Великої Вітчизняної війни (1941—1943) був директором видавництва «Волинь» у м. Рівне. Під егідою цього видавництва виходили газети «Волинь», «Орленя», «Український хлібороб»; серії книжок «Антикомуніст», «Театральна бібліотека» та ін.

У 1943 р. був заарештований німецькою владою. Після звільнення у листопаді того ж року переїхав спочатку до м. Кракова, а згодом — до Австрії. Протягом 1945—1947 pp. проживав в Інсбруку. Організував видавничу діяльність для українців, що опинилися в таборах для переміщених осіб. Очолював Комісію допомоги українському студентству.

У 1947 р. переїхав до Канади, де співробітничав у тижневику «Новий шлях», що виходив у Вінніпезі. Керував роботою видавництва та друкарні. Певний час очолював видавництво «Наша мета» (Торонто). У 1950 р. заснував власне видавництво у Вінніпезі та «Клуб приятелів української книжки».

У Канаді перевидав у доповненому вигляді свої найвідоміші довоєнні видання. Сприяв створенню Історичного музею визвольної боротьби.

Помер 26 серпня 1982 р. Похований в Оттаві.

bigmir)net TOP 100