Реклама на сайте Связаться с нами
Церковні діячі України

Інокентій Гізель

Коротка біографія

На главную
Церковні діячі України

Український церковний і громадський діяч, просвітник, історик


Народився близько 1600 р. у Прусії. Переїхавши в Україну, прийняв православ'я. Навчався у Києво-Могилянській колегії, а також за кордоном (у Замойській академії та Кембриджському університеті). Повернувшись в Україну, з 1645 р. працював професором, а в 1646—1650 pp. — ректором Києво-Могилянської колегії. І. Гізель — автор філософських курсів латинською мовою «Діалектика і логіка» (1645—1646), «Твір про всю філософію» (1645—1647).

З 1650 p. І. Гізель — ігумен Кирилівського, а з 1652 р. — Миколаївського монастирів у Києві, з 1656 р. — архімандрит Києво-Печерської лаври, де здійснював нагляд за видавничою діяльністю лаврської друкарні. За його редакцією побачили світ такі відомі книги XVII ст., як «Синопсис» (1674, 1678, 1680) та «Києво-Печерський патерик» (1661, 1678). За І. Гізеля в Києві вперше почали друкувати абетки для навчання грамоти (1664, 1670).

І. Гізель був знайомий з такими європейськими ученими, як Лейбніц та Гербіній. За словами Лейбніца, І. Гізель пересилав Гербінію відомості про Київські печери.

Як і більшість київських церковних діячів, І. Гізель у 1654 р. не присягнув на вірність російському цареві й до смерті обстоював ставропігію Києво-Печерської лаври та автокефальність української православної церкви. Так, у 1666 р. він заявив рішучий протест московському посланцю проти призначення київським митрополитом великороса. З літературної спадщини І. Гізеля найцікавішою є книга «Мир с Богом человеку» (1669), в якій він не без впливу західноєвропейської школи створив «шкалу гріхів» для кожної професії та різних соціальних груп населення. Книгу було оздоблено цікавими гравюрами із зображенням біблійних сюжетів. У поглядах на суспільний розвиток у ній відчутний вплив Еразма Роттердамського. Ця праця містить своєрідно систематизований матеріал для характеристики моралі і звичаїв українського суспільства другої половини XVII ст. І. Гізель з повагою ставився до жінки, до права дітей на вибір духовного чи світського життя, на прийняття рішення, коли їм одружуватись. У багатьох випадках у своїх моральних настановах він прогресивніший, ніж автор поширеного на той час «Домостроя» з його канонами патріархальної сім'ї.

Сучасники високо цінували письменницький талант І. Гізеля, його освіченість, з гордістю називали його «наш Арістотель». Л. Баранович спонукав І. Гізеля до літературної творчості, Д. Туптало у промові на річницю смерті І. Гізеля підкреслив його ораторський талант, хоча той не надрукував жодної своєї промови.

Помер 28 листопада 1683 р. у Києві.

bigmir)net TOP 100