Реклама на сайте Связаться с нами
Церковні діячі України

Климент Смолятич

Коротка біографія

На главную
Церковні діячі України

Церковний і політичний діяч, книжник, письменник


Рік народження невідомий. Можливо, народився на Смоленщині (вірогідно цим, за усталеною давньоруською традицією, пояснюється його прізвище), за іншими відомостями, у Зарубі поблизу Києва. Був схимником монастиря в Зарубі. Є підстави вважати, що освіту здобув у Візантії. Досконало знав грецьку мову, богослов'я, риторику.

У 1147 р. за волею князя Ізяслава Мстиславича К. Смолятича було поставлено Київським митрополитом. Він став другим після Іларіона митрополитом-русином, поставленим без благословення Константинопольського патріарха. Після смерті князя Ізяслава у 1154 р. був змушений залишити митрополичу кафедру.

К. Смолятич відомий як автор кількох відповідей на «Вопрошанія» Кирика Новгородця, йому приписували «Слово про любов Климове», «Слово в суботу сиропусну», однак авторство цих творів надто сумнівне. До нас дійшов лише один полемічний твір, що достеменно належить перу письменника — «Послання пресвітеру Фомі» (повна назва «Послання, написане Климентом, Митрополитом руським Фомі Пресвітеру, витлумачено Афанасієм монахом»). «Послання...» було відповіддю опонентам митрополита, які здійснили спробу підірвати його вплив після рішення, прийнятого на соборі 1147 р. Проте якщо під час собору йшлося лише про неправомірність поставлення митрополита без благословення Константинопольського патріарха, то після цього зусилля спрямовуються на те, щоб скомпрометувати особу митрополита. Саме тому центральною проблемою полеміки твору є ставлення християнства до «еллінської мудрості». На думку опонента К. Смолятича священика Фоми, антична філософія несумісна з християнським світоглядом. К. Смолятич обстоює гнучкішу позицію: він не тільки виявляє знання деяких античних авторів, а й посилається на них і вважає, що звернення до античної спадщини припустиме для християнства (однак визнає лише службову, допоміжну її функцію щодо християнського світорозуміння). Філософія, пізнавальна здатність людського розуму покликані сприяти з'ясуванню сутності християнських догматів і зміцнюватись у благовір'ї.

У своїй творчості К. Смолятич репрезентує раціоналістичну тенденцію християнської думки: спираючись на розум, він розглядає текст Святого Письма як дидактично-алегоричний твір, в якому закладено «премудрість», тобто моральне повчання, яке треба виявити. Така філософська позиція К. Смолятича була співзвучною передовим тенденціям сучасної йому середньовічної науки.

Помер після 1164 р.

bigmir)net TOP 100