Реклама на сайте Связаться с нами
Думи

Перемога корсунська

На главную
Думи
Ой обозветься пан Хмельницький,
Отаман-батько чигиринський:
«Гей, друзі-молодці,
Браття, козаки-запорожці!
Добре дбайте, барзо гадайте,
Із ляхами пиво варити зачинайте:
Лядський солод — козацька вода,
Лядські дрова — козацькі труда».
Ой з того пива
Зробили козаки з ляхами превеликеє диво.
Під городом Корсунем вони станом стали,
Під Стеблевом вони солод замочили,
Ще й пива не зварили,
А вже козаки Хмельницького з ляхами барзо посварили.
За ту бражку
Зчинили козаки з ляхами велику драчку;
За той молот
Зробили ляхи з козаками превеликий колот;
А за той не знать-який квас
Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба стряс.
Ляхи чогось догадались,
Від козаків чогось утікали,
А козаки на ляхів нарікали:
«Ой ви, ляхове,
Пеські синове!
Чом ви не дожидаєте,
Нашого пива не допиваєте?»
Тогді козаки ляхів доганяли
Пана Потоцького піймали,
Як барана, зв'язали
Та перед Хмельницького-гетьмана примчали.
«Гей, пане Потоцький!
Чом у тебе й досі розум жіноцький?
Не вмів ти єси в Кам'янськім Подільці пробувати,
Печеного поросяти, куриці з перцем та з шапраном
				уживати,
А тепер не зумієш ти з нами, козаками, воювати
І житньої соломахи з тузлуком [уплітати].
Хіба велю тебе до рук кримському хану дати,
Щоб навчили тебе кримські нагаї сирої кобилини жувати!»
Тогді ляхи чогось догадались,
На [орендарів] нарікали:
«Гей, ви [орендарове],
Поганські синове!
Нащо то ви великий бунт-тривоги зривали,
На милю по три корчми становили,
Великії мита брали:
Від возового —
По півзолотого,
Від пішого — по два гроші,
А ще не минали й сердешного старця —
Відбирали пшоно та яйця.
А тепер ви тії скарби збирайте
Та Хмельницького єднайте,
А то як не будете Хмельницького єднати,
То не зарікайтесь за річку Віслу до Полонного
				прудко тікати».
[Орендарі] чогось догадались,
На річку Случу тікали.
Которі тікали до річки Случі,
То погубили чоботи й онучі;
А которі до Прута,
То була від козаків Хмельницького доріженька барзо
				крута.
На річці Случі
Обломили міст ідучи,
Затопили усі клейноди
І всі лядські бубни.
Которі бігли до річки Росі,
То зосталися голі й босі...
.   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .
Отсе, панове-молодці, над Полонним не чорна хмара
				вставала;
Не одна пані-ляшка удовою зосталась.
Озоветься одна пані-ляшка:
«Нема мого пана Яна!
Десь його зв'язали козаки, як би барана,
Та повели до свого гетьмана».
Озоветься друга пані-ляшка:
«Нема мого пана Кардаша!
Десь його Хмельницького козаки повели до свого
				коша».
Озоветься третя пані-ляшка:
«Нема мого пана Якуба!
Десь Хмельницького козаки та, либонь,
				повісили його десь на дубі».

Записано в 1855 р. від кобзаря Ригоренка.

Вперше надруковано в «Записках о Южной Руси», т. І. СПб, 1856, с. 223—228.

Подається за першодруком з деякими скороченнями.

Дума відома в двох записах-варіантах.

...пиво варити зачинайте...— алегоричний заклик починати бій.

Під городом Корсунем вони станом стали... — 14—15 травня 1648 р. Богдан Хмельницький оточив польський табір, що окопався під Корсунем.

Під Стеблевом вони солод замочили... — поетичне відображення дій козаків: під Стеблевим вони загатили річку Рось, щоб поляки не могли використати її як оборонний рубіж.

Пана Потоцького піймали... — під час бою у Гороховій Діброві козаки захопили штаб польсько-шляхетського війська, взяли в полон гетьманів М. Потоцького та М. Калиновського і багато шляхетської знаті.

...На [орендарів] нарікали... — польська шляхта віддавала в оренду євреям-шинкарям і торговцям захоплені українські землі.

...не зарікайтесь за річку Віслу до Полонного прудко тікати — тут переінакшена давня назва Польщі Полонія на Полонне.

bigmir)net TOP 100