А
Азамат — адамашок, сорт шовкової тканини.
Альбо — або.
Б
Бавельняний — бавовняний.
Барздо, барзе — дуже.
Баша — паша.
Бирка — шапка з овечого смушку.
Брит — ширина тканини.
Бутурлак — від «потурнак» (потурчений).
В
Важити — замишляти.
Вакувати — гаяти час.
Валина — мотузки з валу.
Воздобний — добрий.
Г
Габа — біла вовняна тканина.
Голдувати — схилятися, скорятися.
Горапин — араб.
Греконеса — грецька земля.
Д
Далебудь — далебі.
Джавр — жайворонок.
До — тут в значенні «то».
Ж
Же-м — що.
Жолнір — солдат.
З
Задобіддя — дообідній час.
Зарандовати — заорендувати.
Зарічена — з-за річки.
Заткало — затичка із ганчірок для димової труби.
Здоба — здобич.
І
Ізбарзе — дуже сильно.
К
Кабак — корчма.
Карбач — батіг, нагайка.
Катирга — каторга на галерах, веслових суднах.
Каюк — козацький човен.
Кварта — міра для рідини.
Келеп — палиця з металевою ручкою у формі молотка.
Киндяк — смугаста тканина і одежа.
Клейноди — атрибути військової влади.
Ковита — оковита, горілка.
Козур — улесливе звертання до козака.
Криж — хрест.
Крижем — хрестовидно, ниць.
Кручий (син) — сучий (син).
Курінь — військовий підрозділ і житло
в запорозьких козаків.
Л
Ледай-кому — будь-кому.
Лейстровий — реєстровий.
Летяга — бідняк, бурлака, бобиль, самітний козак.
Ли (лібо) — або, чи.
Ліцерія — лицарство.
Лудан — блискуча тканина.
Лядський — тут: польсько-шляхетський.
М
Міти — мати (від «іміти»).
Молонья — блискавка.
Молот — борошно, мірчук.
Морськати — бити, хлестати в обличчя.
Мурзак — татарин, слуга мурзи.
Мушкет — вид зброї.
Н
Нагайці — татари, що мешкали на північному
й східному побережжі Азовського моря
та по нижній течії Дністра.
Наділки — піхви для шабель.
Нателмак — нашвидку.
Нетяга — людина без тяглової худоби.
Ніже — зовсім.
О
Обметиця — залишки муки на жорнах і ящику,
звичайно їх обмітають віником.
Оже — втім, отже.
Окличен — «голосно гукав, так, щоб усі чули»
(пояснення кобзаря Г. Гончаренка).
Олондар — орендар.
Опашина, опачина — велике весло на галері.
П
Пачей — краще, дужче.
Паювати — ділити на частини.
Персть — грунт, земля.
Пищаль — давня вогнепальна важка рушниця
з довгим стволом («семип'ядка»).
Полозій — від полозів — у санках (зневажливий вислів).
Польгувати — давати пільги.
Посуконний — із чистої шерсті.
Прапірок — прапорець.
Преч — геть.
Придолок — стежка при долині.
Присішка — стремено.
Прочинати (прочуняти) — пробуджуватися.
Р
Рандар — орендар.
Ремество — ремесло, ремісництво (дія).
Ружина — зброя.
Руці — руки.
С
Семиперстная могила — висока могила,
сім разів по груди (перста, персти) в висоту.
Семиряга — одежа з ряднини, бідна.
Сконити — зробити піхотинця вершником.
Сокирло — змінена форма від «гирло».
Сор — сварка.
Сочинитися — трапитися, зробитися.
Спаровляти — справляти.
Станя — стайня, хлів.
Станція — постій, квартира.
Странній — подорожній.
Стуга — плетена з лози посудина,
коробка, обмазана глиною.
Суремка — музичний інструмент у формі трубки.
Схизмат — єретик, розкольник.
Т
Таволга — степова рослина, вид червоної лози.
Тавричанський — таврійський.
Тарель — таляр (гроші).
Трибувати — обертати, займатися.
Трембач — трубач.
Тузлук — розсіл, щоб солити рибу, сирівець.
Тягеля — верхній козацький одяг, своєрідні лати.
У
Ушкал — розбійник.
Ц
Цеменути — вдарити, свиснути.
Цуромка — див. суремка.
Ч
Чабанії воли — добре виплекані, великі воли.
Чака (чайка) — рід морського човна.
Чепій — орач (від чепіги), зневажливий вислів.
Чура (джура) — козацький ординарець, слуга.
Ш
Шлик — вид головного убора; висока смушева шапка
з довгим суконним верхом, часом і китицею.
Штих — спис.
Ю
Ютреня — вранішня церковна служба.
Я
Яничари — привілейована регулярна піхота,
що була при турецькому султанові, формувалась з
військовополонених християн, виховувалась в дусі
мусульманського фанатизму, відзначалась
особливою жорстокістю.
Яриза — служник.
Яса, ясина — гамір, крик.
Ясир — полон.
Ясса — салют, слава.
Ячати, ячіти — кричати по-лебединому.
|
