Галайда. Ніж Галайди

Ярема Галайда — герой поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» (1838) — «вполовину видуманий», за словами автора, представник найбільш пригнобленої частини трудящих — наймитства, втілення могутності народу, що повстав проти своїх гнобителів.

Традиційні у старій і новій українській літературі образи «ножа», «свячених ножів», що є в «Гайдамаках», зустрічаються також і в інших творах поета, наприклад у вірші «Чигрине, Чигрине», символізуючи народну помсту гнобителям.