Гроші не пахнуть

Першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора (69—79 н. е.) Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа перші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно, і Веспасіан вигукнув: «А вони ж — від сечі!». Пізніше вислів «Гроші не пахнуть» використав у XIV сатирі староримський поет Ювенал (I—II ст. н. е).