Досвітні вогні

Назва поезії Лесі Українки (1892), в якій особливо виразно стверджується думка про необхідність негайно ставати на боротьбу проти ворожого народові соціального ладу:

Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!

Поетеса вірить у силу робітничого класу, у його перемогу над царизмом:

Досвітні вогні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять,—
Досвітні огні вже горять,
То світять їх люди робочі.

Створений поетесою образ «досвітніх огнів» зустрічаємо і в інших поетів.