Жертва громадського темпераменту

За свідченням О. І. Герцена, так назвав продажну жінку, що стала на шлях розпусти через своє безправне і незабезпечене становище в буржуазному суспільстві, французький письменник-соціолог П.-Ж. Прудон (1809—1865). В «Листах з Avenue Marigny» (лист другий, 1847) Герцен писав: «У Парижі, як колись в Афінах, а потім в Італії, майже нема вибору між двома крайнощами: або бути куртизанкою, або нудитись і гинути в пошлості і безвихідних клопотах. Ви пам’ятаєте, що мова йде про буржуазію... Хто гарно одягається, веселиться, танцює? — La femme entretenue [жінка на утриманні], двозначна репутація, актриса, коханка студента... Я не говорю про нещасні «жертви громадського темпераменту», як назвав їх Прудон: ті мало одержують насолоди, — їм ніколи». Коли і де Прудон вжив цей вислів, встановити не вдалось.

Вживається як синонім до слова «повія».