Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори

Існує декілька тлумачень виникнення цього виразу. Вважають, що він походить з одного анекдотичного оповідання про Ходжу Насреддіна, улюбленого героя східного фольклору. Ходжа Насреддін, видаючи себе за святого, сказав, що примусить пальмове дерево підійти до нього. Зрозуміло, цього не відбулося, і тоді він пішов до дерева з словами: «Пророки і святі вільні від зарозумілості. Якщо пальма не йде до мене, я йду до неї». Оповідання це вміщене в арабському збірнику, датованому приблизно 1630 р.

Відоме турецьке прислів’я твердить: «Гора, гора, подорожуй; якщо гора не подорожує, нехай подорожує святий» (вживання прислів’я простежене до XVII ст.).

Англійський філософ Френсіс Бекон ще 1597 р. в нарисі «Про сміливість» розповідає, що Магомет обіцяв народові силою зрушити гору, і коли йому це не вдалося, сказав: «Що ж! як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї».

У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, що взяла на себе забагато.