Мертві душі

Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян — мертві ревізькі душі — ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян на нові місця.

У безсмертній поемі Гоголя змальована ціла галерея соціальних типів миколаївської Росії, і передова критика саме їх назвала мертвими душами. У такому значенні вислів став крилатим.