Нігілізм

Це слово (яке походить від латинського nihil — ніщо, нічого) набуло великого поширення в Росії у 60-х роках XIX ст., коли точилася гостра літературна боротьба навколо роману І. С. Тургенєва «Батьки і діти» (опублікований 1862 p.). У цьому творі нігілістом названий головний персонаж Базаров, типовий різночинець, який заперечував старі устої дворянського суспільства. До Тургенєва слово «нігілізм» з іншими значеннями — «ідеалізм», «романтизм» — вживали німецький філософ Ф. Якобі (у 1799 p.), німецький письменник-романтик Й.-П.-Ф. Ріхтер (у 1804 p.), російський критик М. І. Надєждін (у 1829 Р.).

У ширшому значенні нігілізм — заперечення (історичних цінностей, створених людством, наприклад, огульно негативне ставлення до культурної спадщини, національної культури, суверенітету народів, моральних норм суспільства і т. ін.).