Ой широкі уличеньки,
Але ж вони далеченькі;
А хоть вони далеченькі,
Йдуть жовніри молоденькі;
За ними мати старенькая,
За ними мати рідненькая
Білі ножки розщибає,
Слезами ся умиває.
«Ой цить, мати старенькая,
Ой цить, мати рідненькая!
Слеза моря не наповнить,
Від цісаря не визволить;
Бо вже ми йдем присягати,
Цісарові коні сідлати!»
|
|
|
