Бенгальський тигр (скорочено)

Остап Вишня

Способів охоти на тигра є кілька.

Є спосіб з диктом і з молотком...

Полягає він ось у чім.

Берете ви аркуш дикту, так, приблизно, з метр у квадраті, і невеличкий молоток.

Ідете в джунглі між Брамапутрою й Гангом і, щоб привернути на себе увагу бенгальського тигра, на весь голос співаєте:

Тигр почує, і вже не ви його, а він вас почне полювати.

Тут уже ви будьте уважним і пильним, щоб не прогавити того моменту, коли тигр припаде до землі й, люто б'ючи себе хвостом по боках, приготується стрибнути і зробити з вас попередню перед антилопою закуску.

Як тільки він стрибоне, ви раптово повертайтесь до нього й наставляйте дикта.

Тигр ударить всіма чотирма лапами в дикт і страшними своїми пазурами проб'є його.

Отут ви теж гав не ловіть: зразу ж швидко-швидко-швидко бийте молотком по пазурах і загинайте їх...

І все!

Пригвождений до дикту тигр уже не страшний звір...

Ви вже тоді можете з нього шкуру чи з живого здирати, чи, вдаривши кинджалом у серце, покінчити з ним...

Дуже поширений і, треба сказати, дуже непоганий спосіб полювати на тигра із слоном.

Перед цим індуські раджі заздалегідь принаджують до певного місця тигрів, ставлячи протягом кількох тижнів принаду з не зовсім іще померлих, але вже до роботи не придатних тубільців.

Коли англійські лорди поприїздять до індуських раджів у гості, і, побачивши, як ведуть тубільця на принаду, вони роблять тому тубільцеві ручкою і милостиво кажуть:

— Гуд бай!

Тигри, між іншим, ідуть на принаду не тільки з тубільців, а й з худоби...

Тигрів, отже, принаджено.

Тоді приводять приручених слонів, сідлають їх такими ніби куренями...

Вантажать у ті курені спочатку віскі, бефи, пудинги й шампанею, а потім уже англійських лордів, індуських раджів та камердинерів.

Як тільки шасне між ліанами тигр, англійський лорд каже індійському раджі:

— Подерж-но мого пудинга, — я його потім доїм!

А потім до камердинера:

— Подай рушницю!

Камердинер подає рушницю, англійський лорд стріляє в те місце, де прошаснув тигр.

Лунає постріл, за ним лунає одчайдушний крик, і падає мертвий тубілець із підрозділу, що наганяє звіра на високопоставлених у куренях охотників.

Англійський лорд задоволено усміхається і говорить:

— Ієс!

Далі полювання йде таким чином: тубільці вбивають тигрів, здіймають із них шкури, англійські лорди везуть ті шкури додому, там їх відповідно обробляють, пригвинчують до голови золоту дощечку з вигравіруваним написом:

Отакий, значить, спосіб полювати тигрів із слонами.

Непоганий і такий іще спосіб.

Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брамапутри ходять воду пити.

Тигри йдуть воду пити увечері, як уже смеркне.

На цей час ви й залазьте в ту яму.

Залізли й сидіть тихо-тихо.

Ні курити, ні чхати, ні кашляти не можна...

Ось іде тигр.

Він не зовсім іще очухався після сну...

Ну, й не помітить, коли: шелесь у яму!

Ви зразу накидайтеся на нього й лоскочіть.

Тигри страшенно лоскоту бояться.

Як тільки ви його вхопили обома руками попід пахвами, він зразу починає страшенно реготатись.

Лоскочіть, і лоскочіть, і лоскочіть!

Він качатиметься, регочучись, по ямі...

Аж поки він не крикне:

— Ой не можу! Пусти!

Але ви ще з півгодини полоскочіть, тоді пускайте.

Готовий!

Залоскотаний тигр мертвіший од мертвого.

Ще про один спосіб охоти на тигрів хочеться мені розповісти.

Клопіткий він трохи, але для нас із вами приступний.

Приїздите ви в Бенгалію, знаходите тигра, показуєтесь йому, — він одразу ж почне охотитись за вами.

Ви це знаєте, з цього не розгублюєтесь і свідомо ведете його за собою на зарані намічену вами галявину.

Між Брамапутрою й Гангом трапляються величезні шматки степу, де пасуться жирафи, антилопи, носороги...

Отуди ви тигра й ведіть.

Із зброї ви маєте при собі тільки кинджал і більше нічого.

Поки ви виведете тигра на галявину, він уже буде нервуватись, лютувати, зубами клацати: ось-ось стрибне! Ось-ось стрибне!

Вийшовши на галявину, зразу біжіть!

Тигр, розуміється, — за вами.

Ви біжіть і частенько озирайтесь, поглядаючи на тигра.

Це не тільки для того, щоб знати, чи не наздоганяє він вас, — головне тут не прогавити, коли він підсковзнеться.

А підсковзнеться він обов'язково.

Хоч який би був сухий степ, — все дно настане момент, коли він розчахнеться й упаде.

Тоді ви зразу на нього — і кинджал йому в серце.

Тигр — ваш!

Охота на тигра, як бачите, небезпечна й клопітна.

А найтрудніше в їй це те, що заполювати бенгальського тигра можна тільки в Бенгалії, а туди дуже далеко їхати.

Будемо сподіватися, що з часом чи Бенгалія до нас наблизиться, чи ми наблизимось до Бенгалії, бо клімат, як спостерігають тепер досвідчені географи, міняється.

От тоді ми пополюємо!

Бо заздалегідь уже будемо знати всі способи охоти на тигра, з якими оце ми вас познайомили.