Сом (скорочено)

Остап Вишня

Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!

...За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як-то кажуть, купається в річці.

Заплава річки Осколу, де він у цьому місті розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою...

Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок...

Дівчатка було як сядуть на човника та як поїдуть по тих озеречках та по заводях, — цілий човен водяних лілей понаривають і їдуть додому всі в білих вінках, і човник їхній уже не човник, а ніби величезна довгаста біла квітка річкою пливе...

Чарівна річка Оскіл...

Як, бува, пощастить вам у тих місцях побувати навесні чи влітку, сідайте ви на човна-довбанку і пливіть єриком тихо-тихо, щоб весельце ваше ані плеснуло, ані булькнуло...

І вдивляйтеся в очерет. Ви обов'язково побачите, як поміж, густим очеретом мелькає голівка чирятка-мами, а навколо неї манісінькі чиряточка, мов мишенята, шмигають...

А болотяних курочок! Як на путній колгоспній птахофермі курчаток-леггорнят...

До плеса чи до озеречка ви підпливайте ще тихше, — щоб ані звуку, ані шурхоту!.. Обов'язково побачите або білолобу лиску з лисенятами, або виводки черят, крижнів, широконосок...

Гуляють качатка, у теплій воді купаючись...

Раптом тривожний мамин голос, тихе — ках! — і каченяток нема! Їх як злизало. Вони або пірнули, або до куги, до очерету, до латаття попритулялися, поприкипали. І не дишуть! Небезпека минула, мамине заспокійливе — ках! — і знову весела гра — купання серед озеречка.

Чарівні місця на річці на Осколі...