Лось (скорочено)

Остап Вишня

Лось, або лісова корова, плодиться здебільша по лісових просторах північної частини Батьківщини нашої...

Забрідає він іноді і в центральну частину, доходить до Білорусії й до українського Полісся...

У Києві одного лося я сам бачив, але не цілого лося, а саму тільки голову, але про це трохи згодом.

Лось зветься ще «сохатим».

Чому він так зветься, я достеменно не знаю, але, очевидно, через те, що колись, за давньої давнини, коли мамонтів у чотирилемішний плуг запрягали, то лосі тягали тільки соху.

Лось — звір дуже здоровий: дорослий самець важить іноді більше як тонну.

Отже, заполювати лося — не тільки гордість, а пудів з півсотні доброї гов'ядини (чи лосятини)...

А роги в лося величезні та розложисті...

Полювати лося — річ дуже прибуткова, через те ми й узялися розповісти про спосіб цього полювання, хоч на Україні лосі й не плодяться.

А може, хто й зацікавиться, кине таке невигідне діло, як приміром, завідувати продбазою чи продкрамницею, та й подасться у північні лісові простори:

— Подамся, — мовляв, — на лосів! І сам прогодуюсь та й жінку з дітьми забезпечу.

Для таких оце й пишеться.

Що треба для охоти на лося?

Перш за все, ясно, рушницю. Можна гвинтівку чи карабін, можна штуцера, можна й просту собі дубельтівку, але набої повинні бути з жаканівськими кулями...

Обов'язково — лижі, бо полюють лося взимку... Лижі тоді не провалюються в сніг, а легко пливуть поверх снігу...