Реклама на сайте Связаться с нами
Скорочені твори українських письменників

Сіроманець (скорочено)

Микола Вінграновський

На главную
Твори українських письменників
Життя і творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників
Творчість Миколи Вінграновського

Сіроманець — найстаріший вовк у світі, досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних і сміливих вовків. До його порад завжди прислухалися молоді вовки, на його думку зважали, "він снився молодим вовчицям". Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець самотнім на цьому світі, та ще він і зовсім осліп, тому добувати поживу хижакові було нелегко.

Сіроманець не злий за вдачею, але в нього є особистий ворог серед людей — Василь Чепіжний. Це він винищив вовків за те, що вони з’їли його козу, і навіть отримав за це премію і купив мотоцикла. Для цього мисливця метою життя стало звести зі світу вовка.

Одного дня Чепіжний з конем йде до лісу, щоб спіймати Сіроманця. Сіроманець чує запах коня, він дуже голодний, кілька днів вже нічого не їв, крім польових мишей. Сіроманець переслідує коня і Чепіжного, розуміє, що людина влаштовує на нього засідку.

Коли Сіроманець кинувся до Чепіжного, той почав тікати, викидав із сумки всі свої припаси. Сіроманець загнав Чепіжного по шию в озеро і сам сів на березі, до самого ранку.

Коли вранці Чепіжний повернувся до села, він ще більше ненавидів вовка і організував полювання на нього. Виділили навіть вертоліт, з допомогою якого і хотіли знайти вовка.

Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його перед батьком та іншими дорослими. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. До школи він іде через ліс і намагається знайти там вовка. Але знайшовши його Сашко спочатку злякався, "...задерев’янів. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови, лизнув по куртці ґудзика і ліг на листя. Сашко потроху відторопів, прийшов до тями і сам сів навпочіпки біля Сіроманця."

Саме Сашко допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі. Він веде вовка до глиниц, де викопує йому нору, щоб той міг там переховуватися, носить вовкові пиріжки. Сашко сподівався, що батьки дозволять вовкові жити у них, хлопчик навіть планував почати працювати на тракторі, щоб заробити вовкові на харчі.

Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. "Сіроманець проводжав його лісом до школи, зустрічав його на узліссі. Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий. Він показав вовкові кольорові малюнки різних звірів у журналі "Натураліст". Сіроманець дивився кудись у просторінь, в одну точку. Сашко заводив журналом перед його очима: ніякої уваги. "

З настанням зими, Сашко почав хвилюватися, адже по слідам Сіроманця могли спіймати.

Чепіжний продовжує шукати вовка, ставить капкани і риє вовчі ями, та навіть їде в місто, щоб купити величезну собаку "Вовкодавиху", яка б могла знищити вовка. Чепіжний з мисливцями риє яму в чагарниках, в яку все ж і потрапив Сіроманець.