Реклама на сайте Связаться с нами
Демонологія українського народу

Русалки

На главную
Демонологія українського народу

Загальновідомо, що ця істота являє собою дівчину з риб’ячим хвостом, але це досить спрощена характеристика. В українській демонології це один із найколоритніших персонажів, уособлення небезпечної водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Вони ходять голі, лише зрідка накидають на себе білу прозору накидку. Уночі, коли сходить місяць, русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся й водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду чи жито та залоскочують.

За поширеними уявленнями, русалками стають молоді дівчата, котрі втопилися, або померлі до хрещення маленькі діти. Подекуди побутує думка, що русалками стають люди, які помирають на так званий Русалчин Великдень. Оберегом від них слугують хрест і полин.

Узагалі, за народною уявою існує декілька типів русалок: польові, лісові та водяні. Отже, русалки можуть жити у воді, у полях і лісах, де полюбляють гойдатися на гілках дерев. У різних місцевостях вони мають різні назви (нявки, лісні повітрулі тощо). Окрему «категорію» русалок складають мавки.

Зустріч з русалкою небезпечна завжди, але особливої активності вони набувають в так званий Русалчин Великдень, що припадав на Зелений четвер. Лише цього дня їх душі відпускають на волю й вони можуть набирати людської подоби та споживати людську їжу. Отож цього дня молоді треба сидіти вдома, не ходити житами й не купатися. Ці перестороги стосуються й дня Івана Купала.

Щоб уберегти себе від чарівного впливу русалок, треба на Зелені свята не працювати, необхідно також спекти хліб і поставити його на підвіконні, щоб русалки наситились, а зустрівши нечестивицю, треба перехреститись і силою молитви прогнати цю мару від своєї душі.

Кохання, романтика, синтез ліричних, романтичних і містичних почуттів — усе це переплітається в образі русалки. У народних розповідях, на основі яких створювали свої безсмертні твори Тарас Шевченко, Леся Українка й інші, русалки виступають як знедолені дівчата, яких лиха доля змусила попрощатися із життям, а потім їхня душа не знаходила спокою й на тому світі.