|
|
Дивувалась зима,
Чом се тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?
Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Дивувалась зима,
Як се скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає щодня?
Дивувалась зима,
Як посміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?
І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.
Похилились квітки,
Посумніли, замклись;
Шура-буря пройшла —
Вони знов піднялись.
І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.
|
|
|
