|
|
Тож сли всю життя путь
Чоловіком цілим
Не прийдесь тобі будь —
Будь хоч хвилечку ним.
А в поганії дні,
Болотянії дні,
Як надія пройде
І погасне чуттє,
Як з великих доріг
Любви, бою за всіх
На вузькі та круті
Ти зійдеш манівці,
Зсушить серце жура,
Сколють ноги терни,
О, тоді май життя
Вдячно ти спом'яни!
О, тоді ясні сни
Оживлять твою путь...
Юних днів, днів весни
Не забудь, не забудь!
|
|
|
