|
|
Пішла баба — і куди!
Як свята, курує;
Пройшло уже кілька літ,
Ба, і ксьондз хорує;
Така гуля, як кулак,
В горлі йому сіла...
Лічать-лічать дохтори,
А все гуля ціла.
Далі вдався до бабів,
Нічого чинити...
От приходить і крива
Слабого лічити.
Ксьондз, до лиха, вже забув;
Вона не питає,
Каже вийти з хати всім,
Сама зачинає:
«Пробіг пес через овес, —
Не шкодило псові,
Най же шкоди не буде
І тому вівсові!»
Подивився слабий ксьондз:
«А, то ти, зозуля?»
Та як враз зареготав —
Так і трісла гуля!
|
|
|
