|
|
Перепродав раз маляр
Усе серед Бару
I на продаж тілько мав
Їдную Варвару.
Аж приходить наш мужик,
Шапку поправляє.
«Чи є у вас Миколай?» —
Маляра питає.
«Нету, братец, — каже той, —
Тольки зараз буде».
Та Варвару живо зняв
Та й до халабуди.
І кісткою раз мазнув —
І чаша закрилась,
Мазнув іще кілька раз —
I митра вродилась.
Мазнув ще раз — і обруч
Обвів наокола
І бігцем до мужика:
«Вот тебе Микола».
|
|
|
