|
|
I
Коло річки, коло Бугу
Лужок процвітає,
Там Ганнуська-дівчинонька
Коров виганяє.
Там Ганнуська-дівчинонька
Коров виганяє,
Русу косу заплітає,
Стиха промовляє:
«Ой, пасіться, ви, корови,
По рівному лугу,
А я піду скупаюся
В чистенькому Бугу!..
Ой пасіться ви, корови,
Я не забарюся!
Вмию личко, вмию брови,
Сяду, заплетуся!..
Прийде милий, поцілує
В білеє личенько.
Скаже: «Люблю тебе, мила.
Любеє серденько!..»
Ой Івасю, моє серце!
Забарись годину!..
Як умиюсь — не пізнаєш
Любую дівчину!..
|
|
|
