|
|
І дні, і ночі... (Таж коли, коли?)
Весна. (Остання чи передостання?)
Хіба ж не всі прекрасні ми взяли
Дари дитинства і дари кохання?
Душа рікою вийшла з берегів.
(Верніть її в джерела воркітливі!)
І небо — синь, і синява — розлив,
І хвилі — каламутні і мінливі.
Вдивляйся в неозору далечінь...
(А серце, серце — прапором тріпоче!)
Різкіший вітер чи гостріші очі?
О шал непогамованих хотінь,
О ласка, — путь коротку і квапливу
Скінчити незміримістю пориву!..
|
|
|
