|
|
В очі б'є порох
вітром весняним
тротуарами
й аріями веснить серце
шукає існуючої
й запаху її
в квітах у вітрині
шукаю її
стоячи з нею поруч
і запитує серце коханно
де вона?
І каже що вона тут
і лащиться в ухо голосом
а вночі жагучим шепотом
шепотить
і веснить серце
зойкає загнане в кут.
|
|
|
