|
В зелених лаврах, в синій світлотіні,
У сяйві сонця й вишнях у цвіту,
В огні троянд, у моря мерехтінні
Побачить кожен може красоту.
Але от слово провесна приснилось
Мені сьогодні в світанковім сні —
І як же втілилось? Як уявилась
Весни предтеча сонному мені?
Там бурий сніг, там сірий, там ще білий,
Струмочки пробиваються між ним,
Граки і галки край калюжі сіли
Живитись, так би мовить, чорт зна чим.
|
|
|