Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить. Як довго ждали ми... Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг. Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг.
