|
|
I
По один бік верби.
По другий старці.
Гнуться, гнуться, гнуться верби.
Нагинаються старці.
Шум юрби глухої.
Блиск хмариних крил!
...Сповиває аналої
Синє брязкання кадил.
Тут говорять з Богом.
Тут йому скажу —
(Хтось заплакав за порогом) —
З херувимами служу!
Жду я, ждуть всі люди —
І нема його.
Гнуться, гнуться, гнуться люди.
Дожидаються його.
II
Співає стежка
На город.
Гарбуз під парасольками
Про сонце думає.
За частоколом —
Зелений гімн.
Зоставайтеся, люди,
З своїми божками!
Соняшники горять...
— сама як струна —
Метеликів дуети...
— а на лапках мед —
Ромашка? — здрастуй!
І вона тихо: здрастуй.
І згучить земля,
Як орган.
|
|
|
