Моя радість самотня й загублена, Як цвіт ірису в комиші. Ні від кого я в дар не беру її, Самосівом зринає в душі. Мерехтить потаємно і трудно, Як світло зірниць уночі. Та ніхто не шукає привіту в мене, І скарб мій — більше нічий.
