Григорій Сковорода

Жаби

Як висохло озеро, Жаби пострибали шукати собі нового житла. Нарешті всі вигукнули:

— Гей! Яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом! — І плюснулись разом у нього.

— А я, — сказала одна, — вирішила жити в одному із джерел, яке посилає сюди струмки; бачу здаля отінений горб, що сюди численні потічки посилає, там сподіваюся знайти собі добре джерело.

— А навіщо, тітонько? — спитала молоденька Жаба.

— А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в інший бік, і це озеро може, як і попереднє, висохнути. Джерело ж для мене завжди надійніше калюжі.

Сила. Всяке багатство може висякнути й висохнути, як озеро, лише чесне ремесло зостається непослабним джерелом небагатого, але безпечного існування. Який безлік багатіїв щодня перетворюється на жебраків! У цьому кораблетопленні єдина лише гавань — ремесло. Найбідніші раби народжуються від предків, що жили в калюжі великих статків. І недаремно Платон сказав: «Усі королі — з рабів, а всі раби походять із королів». Це буває тоді, коли пан усього — Час — знищує багатство. А знаємо ж, що всіх наук голова, око й душа — це навчитися жити порядним життям, заснованим на законі віри й Божого страху, як на відправному пункті. Це і є основа й джерело, що породжує струмки цивільних законів. І є воно каменем для стін тим, хто бажає збудувати благословенне житло. Цього каменя твердість мають у собі для користі всі посади й науки, а вони тримають суспільство в гаразді.