Григорій Сковорода

Афоризми

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не припиняє вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльний.

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися — значить не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — це рух.

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа.

Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на це, того не назвеш здоровим.

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях в ході не дотримує міри?

Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів, не придбати поганих і зіпсутих, так і нам варто якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того, — неоціненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.

Як черевик і ступня не обернені врізнобіч, так і нахил душі створює відповідне до себе життя.

Бери вершину і матимеш середину.

Кожного вабить до себе своя пристрасть.

Хіба світ і народ — не ліпше видовище, ще й дармове, подібно до відомого Піфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне під тягарем боргів, другий карається честолюбством, третій — скнарістю, четвертий — хворобливим бажанням споглядати безглузді речі.