Реклама на сайте Связаться с нами
Українська література. Аналіз творів

Володимир Сосюра

Інтимна лірика В. Сосюри (аналіз)

На главную
Українська література. Аналіз творів

Здається, кожен знає ці натхненні слова В. Сосюри:

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
і земля убирається зрання...

Автор творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених коханням. Поетична гіпербола перших двох рядків стає камертоном усього вірша, в якому В. Сосюра в народнопісенному ключі оспівує чисте почуття любові: розквітає весна, прокидається земля, усе живе в той час, коли народжується кохання. Персоніфікований образ весни співзвучний образу коханої з щасливими очима, які тривожать і западають у душу ліричного героя, здатного — від повені весняних, бентежних почуттів — зірвати для неї “Оріон золотий”.

У вірші “Марія” поет тонко відтворює сум’яття людської душі, спричинене не просто розставанням, а передусім тим, що ліричний герой мусить щось приховувати від коханої:

Я не можу сказать. Я боюсь розказать,
що тебе я уже покидаю...

У цій поезії, як і в інших, відтворення людських почуттів доповнюється змалюванням окремих пейзажних деталей. І жита зеленіють, і волошки квітнуть, але в цей час благодатного дозрівання, буяння природи відбувається щось алогічне, невідворотне — любов одцвіла, тому в коханої заплакані очі, покірно похилені плечі. Як і ліричний герой, дівчина страждає.

З особливою теплотою малює поет окремими штрихами образ коханої, але найбільшу увагу звертає на очі — дзеркало душі. Вони — наскрізний образ його інтимної поезії. Золоті, сині — очі співають, мовчать (“Жовтіє лист...”); “щастя і тривога на щоках холодних од очей цвіте” (“Ластівки на сонці...”), у милої “васильки з-під вій” (“Васильки”).

У вірші “Білі акації будуть цвісти...” образ коханої зливається з образом Батьківщини:

В тебе і губи, і брови твої,
як у моєї Вкраїни...
Ось вона йде у вінку, як весна...
Стиснулось серце до крику...
В ньому злилися і ти, і вона
в образ єдиний навіки.

Для ліричного героя В. Сосюри любов, вірність, відданість коханій невіддільні від любові, вірності й відданості рідному краю, Вітчизні.

Ніжність і задушевність, динаміка і лаконізм, вагомість слова і внутрішня схвильованість поета, невимушеність і природність — ці риси індивідуального поетичного стилю В. Сосюри притаманні і його інтимній ліриці.

bigmir)net TOP 100