Реклама на сайте Связаться с нами
Українська міфологія

Семиярило

На главную
Українська міфологія

Бог палючого сонця, уособлення полум’яної сили, що надихає воїнів до битви, запалює серця хоробрих лицарів жадобою до перемоги. На думку деяких дослідників, Семиярило — це літописний Симаргл (від сім і яр — це дослівно «семипристрасний»). Український мовознавець Памва Беринда (XVII ст.) пояснив Сим як слава, достойність, досконалість.

Найбільша сила Сонця виявляється в середині літа, коли сонце не тільки гріє землю своїм життєдайним промінням, але й спалює, сушить рослинність. Така властивість сонячного вогню в давні часи отримала назву руян, руйний — палкий, гарячий, пристрасний. Його символом вважали темно-червоний, багряний колір. Звідси назва балто-слов’янського бога Руєвита, тотожного нашому Семиярилу.

Як писав Саксон Граматик, на острові Руяні було три храми, один з яких присвячувався Руєвиту-Семиярилу. Тут була статуя цього божества з сімома лицями під одним шлемом, на поясі ж висіло сім мечів. Сім облич бога означало сім літніх місяців, коли найбільше проявляється родюча сила сонця. У другому храмі було зображення бога Поренута, якого вважають антиподом Руєвита та який має п’ять облич (символ п’яти зимових місяців), але вже без мечів. Подібну символіку зображення богів мали й греки, і римляни: Геліос і Серапіс зображалися із сімома (7 днів тижня) або дванадцятьма (12 місяців року) променями навколо голови.

bigmir)net TOP 100