Виконавча влада в Україні:
організаційно-правові
засади

Співвідношення "державного управління" і "виконавчої влади"

Це питання протягом тривалого часу обговорювалося в науковій літературі є достатньо дослідженим. Варто приєднатися до думки В. Б. Авер'янова, що частина функцій державного управління реалізується за межами виконавчої влади, і водночас, частина функцій виконавчої влади може реалізовуватись за межами державного управління.

На його думку, сфера державного управління визначається тим, що воно здійснюється:

1) у межах діяльності органів виконавчої влади, а саме:

— під час реалізації їхніх повноважень щодо керованих об'єктів зовнішнього суспільного (економічного, соціального та ін.) середовища;

— під час виконання місцевими державними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, делегованих відповідними місцевими радами, при тому, що власне виконавчій владі ці повноваження первісно не належать;

— під час керування вищими органами виконавчої влади діяльністю нижчих органів;

— під час керування роботою державних службовців всередині апарату кожного органу виконавчої влади;

2) поза межами діяльності органів виконавчої влади, а саме:

— всередині апаратів будь-яких інших (крім органів виконавчої влади) органів державної влади — з боку їх керівників щодо інших службовців (наприклад, в апаратах парламенту, судів, органів прокуратури тощо);

— всередині державних підприємств, установ і організацій — з боку їх адміністрацій щодо решти персоналу;

— з боку тих чи інших уповноважених державою суб'єктів у процесі управління державними корпоративними правами;

— з боку різноманітних дорадчо-консультативних органів, утворюваних державними органами (наприклад, Президентом України), в частині виконання наданих їм організаційно-розпорядчих повноважень щодо інших органів, посадових осіб.

Сфера здійснення виконавчої влади визначається наступними рисами:

1. Не всі напрями реалізації виконавчої влади опосередковуються у вигляді власне державно-управлінської діяльності (державного управління), що підтверджується відсутністю в цих напрямах іманентних рис поняття "державне управління": крім наведених вище прикладів, під час оцінювання кожного конкретного такого напряму слід виходити з характеру закріплених за органами виконавчої влади функцій і повноважень.

2. Навіть у тих випадках, коли здійснення виконавчої влади відбувається у формі управлінської діяльності, слід ураховувати, що в демократичній державі функції та повноваження виконавчої влади можуть реалізовуватись не тільки виключно суб'єктами державної влади, а й недержавними суб'єктами. Зокрема, ці функції та повноваження:

— можуть бути делеговані державою органам місцевого самоврядування;

— можуть бути делеговані державою деяким іншим недержавним інституціям (наприклад, окремим громадським організаціям).

Виконавчо-розпорядча діяльність державних органів поділяється на дві частини. Перша частина, пов'язана з реалізацією владного впливу державних органів на всі інши суб'єкти, належить до державного управління, а іншу частину, пов'язану з реалізацією суб'єктивних прав різних суб'єктів, можна визначити як публічно-сервісну діяльність.