Реклама на сайте Связаться с нами

М. І. Ославський

Виконавча влада в Україні:
організаційно-правові
засади

Навчальний посібник

Київ
Видавництво "Знання"
2009

На главную
Виконавча влада в Україні: організаційно-правові засади. Ославський М. І.

Класифікація правових актів управління

Правові акти управління можна класифікувати за різними критеріями. Н. В. Александрова зазначає такі критерії класифікації правових актів управління.

1. За критерієм юридичної природи: нормативні, індивідуальні, змішані (комплексні) акти управління, директивні акти, рівнопартнерські (горизонтальні) договори та угоди.

2. За критерієм суб'єктів, які видають адміністративно-правові акти, розрізняють:

— акти Кабінету Міністрів України;

— акти центральних органів виконавчої влади;

— акти місцевих органів виконавчої влади (крім того, в окрему категорію правових актів управління можна виділити акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим).

3. За критерієм юридичної форми вираження: постанови; розпорядження; накази; інструкції; правила; положення.

4. За критерієм сфери дії:

— акти управління, що діють на всій території держави, на території спеціального округу чи особливої режимної території;

— акти, що діють у межах сфери, галузі державного управління, регіону та в межах органу чи організації;

— акти, дія яких поширюється на певне коло організацій чи громадян.

5. За порядком прийняття адміністративно-правових актів виділяють акти, що приймаються: єдиноначально; колегіально; спільно двома або більше суб'єктами; за узгодженням.

6. За критерієм функціонального змісту адміністративно-правових актів:

— акти, які приймаються для реалізації різних функцій управління (програма, бюджет, контроль, нормативи тощо);

— акти, які мають чітко виражений галузевий характер (наприклад, акти управління промисловістю, освітою, охороною здоров'я та ін.);

— змішані акти.

7. За критерієм "пов'язаності" адресатів:

— акти, адресовані безпосередньо підлеглим суб'єктам;

— акти, адресовані об'єктам у сфері їх функціональної діяльності;

— акти з невизначено множинними адресатами;

— акти з конкретними, персональними адресатами.

8. За формою:

— письмові акти, які є різновидом службових документів;

— усні акти управління, що переважно використовуються при безпосередньому керівництві виробничою діяльністю, для забезпечення громадської безпеки, на транспорті, у військових формуваннях тощо;

— конклюдентні дії, застосування яких не є надто широким, оскільки вони знаходять своє зовнішнє відображення у певних знаках, світлових та звукових сигналах.

9. За характером повноважень:

— акти, видані на основі постійних повноважень;

— акти, видані на основі тимчасових повноважень (зокрема, делегованих).

10. За ступенем складності:

— прості (рутинні) акти;

— складні акти;

— унікальні акти.

11. Залежно від дати початку дії необхідно розрізняти акти управління, які вступають в силу:

— негайно (за загальним правилом), з дати підписання, прийняття;

— з дати, вказаної в самому акті;

— в термін, вказаний в іншому акті;

— після державної реєстрації та офіційного опублікування.

12. Залежно від обсягу повноважень суб'єкта влади:

— дискреційні акти управління, що приймаються на вільний розсуд, в умовах широкої самостійності органу, посадової особи;

— акти, що приймаються на основі альтернативних повноважень, що надають суб'єкту можливість вибору одного з кількох названих у нормі права варіантів;

— акти "пов'язаної компетенції", що приймаються за відсутності можливості вибору.

bigmir)net TOP 100