Реклама на сайте Связаться с нами

С. В. Мочерний

Економічна теорія

Навчальний посібник

Київ
Видавничий центр «Академія»
2005

На главную
Економічна теорія. Мочерний С. В.

Закон вартості та його функції

Економічний зміст закону вартості. У найзагальнішій формі закон вартості означає обмін еквівалентів, тобто обмін товарами та послугами між виробниками та їх купівлю на ринку відповідно до суспільно необхідних витрат на їх виготовлення.

Закон вартості — загальний економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв'язки між суспільно необхідною працею (витраченою на виробництво товару з урахуванням умов її відтворення) і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Закон вартості характеризують такі ознаки:

1. Вираження внутрішньо необхідних, суттєвих і сталих зв'язків між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом. У такому аспекті він набуває вигляду закону сфери безпосереднього виробництва. Згідно із законом вартості мінові пропорції при обміні товарів регулюються суспільно необхідними витратами. Змушуючи товаровиробників знижувати індивідуальну вартість їхніх товарів (через поліпшення організації виробництва, впровадження нової техніки, зростання обсягів виробництва тощо), зменшуючи при цьому вартість корисних благ, цей закон є рушійною силою розвитку продуктивних сил. Про приблизне співвідношення індивідуального і суспільно необхідного робочого часу багато товаровиробників можуть дізнатися ще до того, як вивезуть товар на ринок.

2. Обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості витраченої на них суспільно необхідної праці. У цьому випадку він діє у сфері обміну.

3. Наявність сталих зв'язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, за якої здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Роль рушійної сили розвитку виробництва закон вартості у цьому випадку виконує в нерозривній єдності сфер безпосереднього виробництва і обміну.

4. Наявність сталого зв'язку між попитом і пропозицією. Якщо їх відносна рівність порушується, то обмін товарів здійснюється не відповідно до кількості витраченого на них суспільного робочого часу. Так, за недостатньої кількості товарів ринкову вартість завжди регулюють товари, вироблені за гірших умов, а за надлишкової їх кількості — виготовлені за найкращих умов. Конкретизацією цієї ознаки закону вартості є взаємозв'язок між кількістю та якістю суспільної праці, витраченої на виробництво певного товару, і суспільною потребою. Якщо кількість праці відповідає розмірам суспільної потреби, товар продається за його вартістю. У такий спосіб закон вартості стихійно регулює пропорції розподілу суспільної праці між галузями.

5. Вираження внутрішньо необхідних зв'язків між працею виробника товарів у минулому (суспільно необхідним робочим часом у момент їх безпосереднього виробництва) і теперішніми умовами виробництва. Тому вартість товарів зумовлюється не тим робочим часом, який витрачено на їх виробництво, а тим, який витрачено на їх відтворення.

6. Вираження внутрішньо необхідних і сталих зв'язків між вартістю й цінами товарів. Тому цей закон керує рухом цін так, що зменшення або збільшення необхідного робочого часу зумовлює зниження або підвищення цін виробництва.

Однак ціноутворення не на всі товари регулюється законом вартості. У сучасній ринковій економіці розширюється коло об'єктів, в основі ціни яких лежить капіталізація (необроблена земля, цінні папери та ін.).

Капіталізація доходів — визначення ціни певного об'єкта купівлі-продажу на основі доходу, який приносить цей об'єкт.

Крім того, існує ціноутворення, за якого ціна визначається переважно співвідношенням попиту та пропозиції (твори мистецтва тощо) і рідкісністю товарів.

У класичному вигляді (коли ціни товарів коливаються навколо вартості) закон вартості діяв лише за простого товарного виробництва. В епоху домонополістичного капіталізму з перетворенням вартості товарів на ціни виробництва закон вартості діє у формі коливання цін навколо цін виробництва, на вищій стадії капіталізму — у формі коливання цін навколо монопольних цін виробництва.

Водночас у коливанні цін навколо якісно нових трансформованих форм вартості полягає історичний характер дії закону вартості. Історизм цього закону також виявляється в тому, що таке коливання дедалі більше має планомірний і організований характер (на відміну від стихійного характеру на нижчій стадії), що у процесі поглиблення міжнародного суспільного поділу праці виникають інтернаціональні форми дії закону вартості та ін.

Основні функції закону вартості. Сутність закону вартості виявляється у виконуваних ним функціях:

— стихійне регулювання товарного виробництва. Воно забезпечує регулювання простого, капіталістичного виробництва, але не відокремлено, а в поєднанні з іншими економічними законами: законами відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, зростанню продуктивності праці тощо — у період існування товарного виробництва; законами додаткової вартості, середньої норми прибутку та ін. — у період розвитку капіталістичного товарного виробництва;

— рушійна сила стихійного розвитку продуктивних сил. За товарної форми виробництва товаровиробники постійно змушені вдосконалювати нову техніку, технологію, поліпшувати якість продукції, підвищувати продуктивність праці, знижувати індивідуальні витрати виробництва. Хто цього не робить, може швидко збанкрутувати; тому за цієї форми організації суспільного виробництва значно прискорюється прогрес у розвитку продуктивних сил;

— основа диференціації товаровиробників. Постійне коливання цін, зміни в ринковій кон'юнктурі призводять до розорення й витіснення з ринку маси дрібних виробників. За сучасних умов цей процес зачіпає малі, середні та великі фірми. Поступово посилюється їх майнова диференціація.

Дія закону вартості разом з іншими факторами сприяє формуванню ринкової економіки та її еволюції.

bigmir)net TOP 100